АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів до ходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 23 лютого 2018 року о 19 год. 35 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, по вулиці Жмаченка, 16, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративнеправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді місцевого суду скасувати, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неналежність та недопустимість наявних у справі доказів.

Зазначав, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів його перебування за кермом транспортного засобу, окрім протоколу. При цьому, наявний у справі диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейського не містить фіксації події та є пустим, а тому суддя місцевого суду помилково визнав його належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, зазначав, що розгляд справи суддею місцевого суду проведено у його відсутності, без повідомлення належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу за наведених у ній підстав, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу по адміністративне правопорушення від 23 лютого 2017 року, у відповідності до якого, ОСОБА_2 керував автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, по вулиці Жмаченка, 16, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил /а.с. 1/; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23 лютого 2018 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 23 лютого 2018 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння /а.с. 2/.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не керував транспортним засобом до моменту, коли до нього підійшли працівники поліції, спростовуються даними досліджених судом першої інстанції протоколу та поясненнями свідків.

Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним доводів.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався вимог закону в частині розгляду справи за відсутності правопорушника, то, з урахуванням усунення цих недоліків судом апеляційної інстанції та отриманих при цьому відомостей, якими підтверджуються викладені в постанові судді суду першої інстанції фактичні обставини справи та висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ? такі порушення не тягнуть за собою скасування постанови.

Крім того, як убачається з наявних у матеріалах справи судових повісток та довідок про їх доставлення засобами мобільного зв'язку, ОСОБА_2 був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього /а.с.а.с. 5-8/, проте у судове засідання не з'явився.

Таким чином, висновок судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП немає.

Разом з тим, заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на неналежність та недопустимість як доказу відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який міститься у матеріалах справи на оптичному носії інформації.

Як убачається із оскаржуваної постанови, суддею місцевого суду визнано доказом наявності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення наявний у справі диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейського (відеореєстратора) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції /а.с. 3/.

Під час дослідження наявного у справі оптичного носія інформації, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність на ньому відеозапису або інших даних, які можуть свідчити про фактичні обставини адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суддя місцевого суду помилково послався на відеозапис з нагрудної камери поліцейського (відеореєстратора) Управління патрульної поліції як на доказ у справі.

З огляду на вищенаведене, у порядку ч. 7 ст. 294 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та зміни постанови суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини постанови судді місцевого суду посилання на відеозапис з нагрудної камери поліцейського (відеореєстратора) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року відносно ОСОБА_2 змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання на відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) Управління патрульної поліції.

У решті постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва   В.В.Мельник