Справа № 296/12996/15-к

1-кп/296/352/18

Ухвала

Іменем України

31 травня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого  судді:                              Шимон Л.С.,

суддів:                                                    Галасюк Р.А.

                                                                ОСОБА_1                                                   

секретаря судового засідання:             Козловець І.О.,

за участю прокурора:                           Пазюри С.О.,

обвинуваченого:                                   ОСОБА_2,

захисника:                                             ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015060020004481 по обвинуваченню ОСОБА_2, 18.05.1986 р. н., українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України                                                                     

                                                          встановив:

Корольовським районним судом м. Житомира розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2   закінчується 04.06.2018 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено, свідки обвинувачення не допитані, докази не досліджувались.

Ст.331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого  на 60 днів, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Обвинувачений та його захисник при вирішенні питання щодо продовження терміну тримання під вартою  поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим за тяжкий умисний злочин, суспільну небезпеку  правопорушення, в якому обвинувачується особа, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, молодий вік та задовільний стан здоров’я, соціальні зв’язки, відсутність постійного місця роботи до взяття під варту, можливість ухилення від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст.197 КПК України, стосовно ОСОБА_2 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, даних, що характеризують особу останнього, суд не вбачає на час розгляду клопотання достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення суд також враховує, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я.

Також, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи з необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність даних про зменшення чи відсутність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, судом не встановлено, враховуючи викладене, суд продовжує ОСОБА_2 строк тримання під вартою.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, 331 КПК України суд,

                                                  УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів, а саме по 29 липня 2018 року (включно).

Ухвала суду є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.  

       Головуючий суддя Л. С. Шимон

Суддя Р. А. Галасюк

Суддя Ю. І. Драч