Справа №2а-436/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Мурашко С.І.,

при секретарі – Лопатіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманих  сум, ?

 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якій просить суд: поновити їй пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути на її користь недоплачену суму заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 13 191,64 грн.; зобов'язати відповідача виплачувати їй щомісяця допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму встановленого для дітей до 6 років; стягнути на її користь недоплачену суму заборгованості по одноразовій матеріальній допомозі при народженні дитини в розмірі 1308,40 грн.

Свої вимоги обгунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в неї народилась донька ОСОБА_2. Відповідач не сплатив одноразову допомогу при народженні дитини виходячи з положень ст.12 Закону україни Про державну допомогу сім'ям з дітьми, а саме: у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Крім того, сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягає перерахуванню на підставі рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, тобто в розмірі, встановленому ст.15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми, а саме: у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

        В судовому засіданні представник позивачка позовні вимоги підтримала, дала пояснення по суті заявлених вимог та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просила позов задовольнити.

        Представник відповідача Малахова М.О. (за дорученням) позовні вимоги визнала частково, в частині недоплати коштів з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, тобто в розмірі, встановленому ст.15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми, а саме: у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та до кінця 2007 року. Інші позовні вимоги не визнала та дала пояснення.

        Заслухавши позивачку, представника відповідача. дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька позивачки ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини виданого 12.02.2007 року Соколівською сільською радою Кіровоградського району та області, актовий запис №04.

Згідно ст.12 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми, в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік, допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік було встановлено наступне:

-абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- пункт 14 ст. 71 Закону: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В той же час, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Суд вважає, що Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, бо є основним та головним (окрім Конституції) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні. За цих обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування та вирішення справ у суді. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

 Таким чином, відповідачем була призначена правомірно допомога при народженні дитини  у розмірі 8500 грн., тому відсутні підстави для визнання таких дій відповідача протиправними і в задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.    

 Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області і їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

 У відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції від 22.03.2001 року, д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено інший розмір,  що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення  зворотної дії в часі не має.

Статею 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік визначено, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років: з 01 січня – 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з 1 жовтня ? 470 грн.

Статтею 58 Закону України Про     Державний бюджет України на 2008 рік визначено, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років: з 01 січня – 526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., з 01 жовтня – 557 грн.

Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений 557 грн., а з 01 листопада – 632 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не доотримувала суми коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.    

 У відповідності до п.55 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень.

У справі Кечко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

 На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачка з  9 липня 2007 року мала правові підстави для отримання державної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції від 22.03.2001 року, однак в супереч вище вказаному законодавству, відповідач нараховував та виплачував державну допомогу позивачу не в повному обсязі, у зв’язку з чим, в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню, а  дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо недоплати  ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному обсязі належить визнати протиправними.

У відповідності до принципу законності суд перевірє рішення, дії та бездіяльність суб’єктів владних повноважень на відповідність їх Конституції України, законам, іншим нормативно-правовим актам України та міжнародиним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Одночасно з цим, суд не уповноважений перебирати на себе компетенцію інших суб’єктів владних повноважень, крім випадків прямо передбачених законодавствам України.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» обов’язок по призначенню і виплаті всіх видів державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

 Таким чином, суд не вправі здійснювати перерахунок суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки це відносено до компетенції відповідного органу соціального захисту населення. В даному випадку суд має зобов’язати суб’єкта владних повноважень виконати свій обов’язок по здійсненню перерахунку та виплаті недоплаченої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з вимогами чинного законодавства.  

Одночасно з цим, суд в порядку ч.2 ст.11 КАС України, взявши до уваги, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем законних прав та інтересів ОСОБА_1, що виявились у діяхвідповідача по недоплаті позивачу з 9 липня 2007 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному обсязі, діючи з метою повного захисту законних прав та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаної допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» починаючи з 9 липня 2007 року і до закінчення передбаченого законом строку виплати відповідної державної допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, у даному випадку, діяв неправомірно, на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом підлягають задоволенню.    

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), що складаються із сплаченого позивачем судового збору у сумі 3,40 грн.  

 Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст. ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22.03.2001 року, рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, ст.ст. 2, 11, 94, 158 – 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, ?

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.    

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо недоплати з 9 липня 2007 року ОСОБА_1 державної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з 9 липня 2007 року до закінчення передбаченого законом строку виплати відповідної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) судового збору  з Державного бюджету України.

Постанова  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.12.2009 року, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя