Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

 24 листопада 2009 року                                                                                    м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Іваненко В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

про

визнання права власності на спадщину

В С Т А Н О В И В:

      Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, у якому прояснив наступне – в 2007 році померла дружина позивача – ОСОБА_2, при житті якої вони, разом з позивачем, побудували житловий будинок в АДРЕСА_1. На момент смерті дружини позивача, він, як єдиний спадкоємець фактично прийняв спадщину відповідно до положень чинного цивільного законодавства, але належним на те чином не оформив майнові права на спадкове нерухоме майно. В зв’язку з наведеними обставинами та неможливістю оформити позивачем майнові права інакше, ніж у судовому порядку, просить суд визнати за ним, як за єдиним спадкоємцем, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

     Представник позивача у судовому засіданні підтвердив вказані позовні вимоги.

     Судом були встановлені наступні юридичні факти з відповідними їм правовідносинами:

     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 14.10.1961 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу серія І-УР № НОМЕР_1 від 14.10.1961 року.

     Відповідно до рішення виконкому Вилківської міської ради № 197 від 08.09.1970 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1  загальною площею в 459 кв.м. для будування нового житлового будинку. Також виконкомом Вилківської міської ради був наданий й план будування будинку.  

     02.11.1970 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виконкомом Вилківської міської ради був укладений договір про будування житлового будинку, на підставі якого подружжя ОСОБА_2 було зобов’язане побудувати такий будинок до 02.11.1973 року.

     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до дозволу виконкому Вилківської міської ради від 01.01.1970 р. був наданий дозвіл на будування житлового будинку відповідно до  наданого плану будування та ними підписано зобов’язання щодо дотримання генерального плану будування.    

     Як вказано у довідці Вилківського БТІ від 04.1974 року житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Вилкове зареєстрований та належить на праві приватної власності громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

     Відповідно до акту від 12.09.1970 року земельна ділянка загальною площею 459 кв.м. по вул.. О.Кошевого, 41а  була передана в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

     Відповідно до рішення Вилківської міської ради № 129 від 09.11.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була надана безоплатно земельна ділянка у спільну сумісну власність площею 935 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд.

     Як вказано у технічному паспорті, складеним КП «Кілійське РБТІ та РОН» 23.07.2008 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з: літ.А – житловий будинок ( складається з: 1-1 коридор, 1-2 прихожа, 1-3 майстерня, 1-4 туалет, 1-5 ванна, 1-6 баня, 1-7 кладова, 1-8 кладова, 1-9 житлова кімната, 1-10 житлова кімната, 1-11 житлова кімната, 1-12 житлова кімната, 1-13 кухня), літ.а – навіс, літ. Б – сарай, літ. В – вбиральня, літ.Г – гараж, літ.Д – сарай, надвірні споруди - № 1-3, І.

     ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія І-ЖД № НОМЕР_2.

     ОСОБА_1 відповідно до паспорту серія КК 030496, виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 29.06.1998 року зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1.

      Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.      

      Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

      Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

      Згідно з ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди та набувати на них право власності за умови додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних та інших норм.

      Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та нарродження після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Як встановлено ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

      Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.

     Згідно з п.5 ч.2 ст.234 та ст. 256 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

     Як було встановлено у судовому засіданні, позивач є єдиним спадкоємцем спадкових майнових прав після смерті дружини, під час життя якої майнові права на вказаний житловий будинок оформлені належним чином  не були. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно побудували гараж та сарай, зазначені в технічному паспорті під літерами «Г» та «Д». Визнання права власності на таке нерухоме майно можливе лише у судовому порядку, а точніше, ч.3 ст. 376 ЦК України передбачає, що право власності на такі будівлі може бути визнано судом за особою, яка здійснила самочинне будівництво за умови надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, що й було зроблено виконкомом Вилківської міської ради на підставі рішення  № 129 від 09.11.2006 року.  Частина 5 ст. 375 ЦК України регламентує, на вимоги власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Як було встановлено у судовому засіданні, такі права та інтереси порушені не були, що у комплексному дослідженні законодавчих підстав визнання права на таке майно дає підстави суду в задоволенні позовних вимог.

    Після смерті дружини позивача, оформлення майнових прав на нерухоме майно можливе лише у судовому порядку. Позивач, відповідно до чинного законодавства, фактично прийняв спадщину у вигляді майнових  прав на житловий будинок по АДРЕСА_1, так як на момент смерті дружини проживав разом з нею та не відмовлявся від прийняття такої. Також у судовому засіданні було встановлене наступне – позивач є єдиним спадкоємцем за законом, дітей подружжя не мало, осіб, які б претендували на права стосовно нерухомого майна не має, а тому суд, дослідивши надані письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та беручи до уваги правову регламентацію питання належності спадкових прав на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, вважає пред’явлений позов обґрунтованим, таким, що не порушує прав та інтересів інших осіб, судове вирішення належності права позивачу є гарантією захисту такого права, та на підставі вищенаведеного вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.  

     Керуючись ст.ст. 3,4,8,107,209,210,212-215 ЦПК, ст.ст.15,16 ч.2, 328, 331 ч.2, 386, 392, 1216-1232, 1261 та 1268 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

      Позов задовольнити.

      Визнати на праві власності факт належності ? частини житлового будинку в АДРЕСА_1  ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Визнати за ОСОБА_1, як за єдиним спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 935 кв.м..  

      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                   Суддя                               М.І.Бошков