АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11кп/796/123/2018 Головуючий у 1-ій інстанції: Смик С.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Фрич Т.В., Мельника В.В.,

за участю секретарів Ярмолюк М.І., Трутенко А.Ю.,

Базяк Л.В.,

прокурора Горбань В.В., Льовочкіна А.О.,

захисника ІванчикаР.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року щодо ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання за ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін, особисте зобов'язання.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 у невстановлений день та час, перебуваючи на вул. Садовій в м. Києві, надав особі, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 12015100060003575, для виготовлення посвідчення працівника Управління державної охорони України своє фото на електронному носії інформації та усно повідомив власні анкетні дані.

В подальшому ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, у невстановлений день та час, перебуваючи на вул. Садова в м. Києві, отримав від вказаної особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, підроблене посвідчення працівника Управління державної охорони України серії НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_4 із зазначенням звання - полковник та посади - начальник відділу Служби безпеки Президента України, яке почав зберігати при собі з метою подальшого використання.

Крім цього ОСОБА_4 04.03.2015 року близько 10.00 год. прибув на автомобілі марки «Шкода» з невстановленим слідством державним номерним знаком, до пункту попередньої фільтрації № 2 Адміністрації Президента України, що розташований на перехресті вулиць Лютеранської та Круглоуніверситетської в м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого посвідчення працівника Управління державної охорони України серії НОМЕР_1, з метою безперешкодного проїзду на територію Адміністрації Президента України, ОСОБА_4, достовірно розуміючи, що він не є працівником УДОУ та не має ні військового, ні спеціального звання, усвідомлюючи, що вказане посвідчення є підробленим, пред'явив, тобто надав для ознайомлення, вищевказане підроблене посвідчення з вклеєною власною фотокарткою у форменному одязі із зазначенням власного прізвища, імені, по-батькові (ОСОБА_4), звання - полковник та посади - начальник відділу Служби безпеки Президента України, офіцеру безпеки Управління державної охорони України ОСОБА_5Вказаний працівник УДОУ під час перевірки даного документу виявив відсутність на ньому відповідної голограми, та діючи згідно внутрішнього розпорядження Управління державної охорони України, вилучив у ОСОБА_4вказане посвідчення. Після цього ОСОБА_4, на вказаному вище автомобілі покинув пункт попередньої фільтрації № 2 та поїхав у невідомому напрямку.

В подальшому працівник УДОУ ОСОБА_5 повідомив про даний факт керівнику служби УДОУ, викликав працівників міліції, які вилучили у службовій кімнаті контрольно-пропускного пункту Адміністрації Президента України, що розташований на перехресті вул. Банкова і Лютеранська в м. Києві, посвідчення працівника Управління державної охорони України серії НОМЕР_1, видане на ім'я полковника ОСОБА_4, який перебуває на посаді начальника відділу Служби безпеки Президента України, котре відповідно до висновку експерта № 158 від 31.03.2015 року, не відповідає наданому на дослідження зразку оригіналу посвідчення та виготовлено за допомогою копіювально-множильного апарату, а саме струменевого принтеру.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_4 порушує питання про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року як незаконного, необґрунтованого, постановленого з порушенням вимог КПК України, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 358 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та кримінальне провадження закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з кваліфікацією його дій за ч. 3 ст. 358 КК України не погоджується, оскільки до виготовлення інших підроблених документів, окрім посвідчення працівника УДО, він відношення не має.

Також, зазначає про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки минуло понад три роки з моменту вчинення ним кримінальних правопорушень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а вирок суду - без змін; провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, за обставин, викладених у вироку, є правильним, ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених у суді доказах.

З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, яке надає права або звільняє від обов'язків з метою використання самим підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що його дії неправильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки винність ОСОБА_4 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду і яким суд дав оцінку у сукупності.

При цьому, суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття.

Показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суд першої інстанції визнав їх достатніми, допустимими та послідовними; такими, що узгоджуються між собою та в сукупності з іншими доказами свідчать про вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 358 КК України такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, визнав їх достатніми та допустимими, перевірив надані органом досудового розслідування докази та дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358 КК України.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 358 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, за ч. 4 ст. 358 КК України - невеликої тяжкості.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, вчинив 04.03.2015, а тому доводи обвинувачено про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності не узгоджуються з вимогами закону.

При перегляді апеляційним судом вироку суду першої інстанції істотних порушень КПК України, що унеможливлювали б прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, не встановлено; порушення, на які посилається у своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не впливають на доведеність винності ОСОБА_4, кваліфікацію його дій та призначення йому покарання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 2 ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України,залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

_______________ ______________ ______________

СітайлоО.М. Мельник В.В. ФричТ.В.