АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1524/18 Справа №  186/658/17                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач  -   Посунся Н.Є.

Категорія  27                                                                                                  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

29 березня 2018 року        Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій  О.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – про визнання права, стягнення коштів, зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у позові про стягнення коштів за договором депозиту вказує, що згідно договору від 13 квітня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» повинен був повернути їй вклад у розмірі 25 000грн. та відсотки, однак не повернув. Уточнюючи вимоги, просила визнати її право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів за двома рахунками на 25 000грн. та на 142.62грн.,  зобов*язати уповноважену особу  цього Фонду  подати до Фонду інформацію про включення її до переліку вкладників, що мають право на отримання коштів;  стягнути з Фонду на її користь 25 000грн.,   142.62грн., відсотки та судовий збір.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від                  06 листопада 2017 року визнано право ОСОБА_2 на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов’язано уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів; стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_2 гарантовані суми    142,62 грн. та 25 000,00 грн.. Суд 1-ї інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

В апеляційних скаргах ПАТ «Банк Михайлівський», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять скасувати рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, апелянти вказують, що на момент звернення позивачки з позовом у ПАТ «Банк Михайлівський» була розпочата процедура ліквідації, а тому для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації або ліквідації Банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, є пріоритетним ОСОБА_3 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, позивачка до уповноваженої особи про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду не зверталася,  а тому включити її до такого переліку без отримання документів, які підтверджують укладення договорів, не було можливості.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає частковому скасуванню з прийняттям у скасованій частині  рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, районний суд на підставі вимог  ст.ст. 629, 1058, 1000, 1060 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» грунтував свої висновки на тому, що законом надано право отримати гарантовану суму фізичним особам, кошти яких були залучені як  вклад небанківській  фінансовій установі  через  банк, який виступив в даних правовідносинах як повірений. Суд вважав, що дії уповноваженої особи Фонду з приводу відмови у включенні позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є неправомірними, а   оскільки Законом визначено, що під час дії тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування за договорами, строк дії яких закінчився станом  на день  початку процедури   виведення Фондом банку з ринку, - то позов в частині стягнення  грошових сум має бути задоволений.

Однак, з висновками районного суду в повній мірі погодитись не можна, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 13 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір «Суперкапітал (фінансовий) (з виплатою процентів щомісячно)», де банк виступив повіреним Товариства «Кредитно-Інвестиційний центр», а також Договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту»), укладений між позивачкою та банком

За вказаним договором вкладу позивачка передала ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» як Стороні 2 договору грошові кошти у розмірі 25 000,00 гривень на 91 день під 32,3% річних.

Копією квитанції №3030607 від 13 квітня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_2 внесла цю суму на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно вказаного договору Товариство сплачує позивачці відсотки у безготівковій формі на рахунок № 26206518186402, а повернення коштів у безготівковій формі повертає на рахунок № 26206518186403, які відкриті ПАТ «Банк Михайлівський» на ім’я ОСОБА_2.

З 23 травня 2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію.

З 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» по 12 липня 2018 року.

Позивачка зверталася до тимчасової адміністрації АТ «Банк Михайлівський» з проханнями включити її до Загального реєстру вкладників та перерахувати на її рахунок гарантовані суми.

20 березня 2017 року Банк видав позивачці Довідки про стан її рахунків, з яких вбачається, що Товариство повернуло на її рахунок № 26206518186402 відсотки у розмірі 36,05 грн., а на рахунок  № 26206518186403 – 25 000,00 грн..

Тобто, ПАТ «Банк Михайлівський» визнав, що на момент введення тимчасової адміністрації на рахунках позивачки дійсно знаходилися грошові кошти у розмірі             25 000,00 грн. та 36,05 грн., однак включив до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування ОСОБА_2 лише на суму 36,05 грн.

Крім того, Фонд гарантування своїм Листом від 19 вересня 2017 року підтвердив, що включив позивачку до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.07.2016 року №1322 та визначив позивачці суму для відшкодування у розмірі 36,05 грн., яка затверджена Фондом.

Таким чином, позовна вимога про визнання  права на відшкодування вкладу за рахунком № 26206518186402  як така, що визнана відповідачем, задоволенню не підлягає, а тому оскаржуване рішення в цій частині повинне бути скасуваним з прийняттям постанови про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

В той же час, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення в частині визнання за ОСОБА_2Ф права на відшкодування вкладу за рахунком № 26206518186403 та зобов’язання уповноважену особу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію  щодо включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, - законним та обґрунтованим, оскільки з виписок по особовому рахунку  № 26206518186403 за період з 19.05.2016 року по 21.09.2016 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» перерахувало ОСОБА_2 на повернення коштів, згідно договору № 980087000220839 від 13.04.2016 року 25 000,00 грн. і на момент введення тимчасової адміністрації Банку на рахунку позивачки дійсно знаходилися грошові кошти у  такому  розмірі.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з Фонду коштів за вкладом,  - апеляційний суд вважає їх безпідставними, а рішення в цій частині незаконним, таким, що прийняте у порушення норм матеріального закону, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована                  ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року строком на 2 роки та призначено уповноважену особу Фонду гарантування.

Таким чином, починаючи 13 липня 2016 року Банк здійснює свою діяльність на підставі ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.  

Згідно ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 вказаного Закону обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов’язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Враховуючи зазначені норми закону, а також те, що з 13 липня 2016 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення Банку з ринку, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ані ж це передбачено ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: Фонд затверджує Загальний реєстр  виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. Позивачку не було включено уповноваженою особою  до Переліку вкладників, що не давало Фонду правових підстав для  включення позивачки до Загального реєстру та виплати гарантованої суми відшкодування вкладу, - апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення в частині стягнення з Фонду на користь позивачки 25 000,00 грн. та 142,62 грн. та відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд вважає, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь 26% річних на день виплати, оскільки Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, а виплата відсотків на день виплати законом не передбачена.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення в частині визнання за позивачкою права на відшкодування вкладу за рахунком                              № 26206518186402 та стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивачки грошових коштів, як таке, що суперечить вимогам матеріального закону підлягає скасуванню, а в іншій частині залишенню без змін з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК  України,    апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні  скарги  ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від               06 листопада  2017 року – скасувати в частині визнання за ОСОБА_2 права на відшкодування вкладу за рахунком № 26206518186402 та стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошових коштів.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – про визнання права на відшкодування вкладу за рахунком № 26206518186402 та стягнення  з  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський»  142,62 грн. та 25 000,00 грн. за договором № 980087000220839 від 13.04.2016 року– відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий                                                                                              Н.Є. Посунся

Судді:                                                                                                         О.П. Бараннік    

                                                                                                                                                           ОСОБА_3