Справа № 344/7192/18

Провадження № 11-сс/779/187/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача    ОСОБА_2

суддів      Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

прокурора     Данищука Д.М.,

підозрюваного    ОСОБА_3,

захисника підозрюваного   ОСОБА_4,

потерпілої     ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4, поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2018 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк – до 24 липня 2018 року включно без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч. 2 ст. 286 КК України, а також прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 34000 гривень.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 слідчим суддею не враховано, а тільки наведено перелік обставин, передбачених ст.178 КПК України, зокрема: наявність у підозрюваного постійного місця проживання, стаціонарне навчання в ІФНТУНГ, репутація підозрюваного, міцність соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, відсутність судимостей у підозрюваного та його молодий вік, добровільне з’явлення із зізнанням, ставлення до вчиненого, повне визнання своєї вини. Вважає, що з урахуванням в сукупності вказаних обставин, є можливість обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

Захисник вказує на необ’єктивність та упередженість слідчого судді, оскільки він наперед визначив винуватість його підзахисного, наголошуючи на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень. Зазначає, що в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не доведено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, захисник вважає, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу безпідставно не визначено розмір застави. Зокрема, звертає увагу суду на те, що пункт 2 ч.4 ст.182 КПК України дає право слідчому судді не визначати розмір застави у випадках, коли внаслідок злочину настала смерть людини. Застосовуючи це право, слідчий суддя повинен неупереджено з’ясувати і дати об’єктивну оцінку всім обставинам, які впливають на обрання виду запобіжного заходу.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор та потерпіла ОСОБА_5 заперечили доводи і вимоги поданої апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.

- захисник ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги і просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 34000 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження 25.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018090010002045 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч. 2 ст. 286 КК України (а.п.5-6).

26 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч. 2 ст. 286 КК України (а.п.7-10), про те, що він підозрюється в порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також в завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 25.05.2018 біля 00.40 годин в умовах недостатньої видимості через темну пору доби та дощову погоду ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «SKODA SUPERB» латвійської реєстрації № НGК 951, рухався в м. Івано-Франківську по вул. Галицька по мосту через річку Бистриця Солотвинська зі сторони перехрестя із вул. Пулюя у напрямку перехрестя із вул. Целевича. При цьому швидкість руху автомобіля марки «SKODA SUPERB» становила біля 80-90 км/год., що значно перевищувала максимально дозволену в межах населеного пункту. В той час, попереду автомобіля марки «SKODA SUPERB» проїзною частиною прямолінійно в попутному напрямку рухався велосипедом ОСОБА_6. Водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_6 своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 При цьому водій ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.10., стосовно терміну «перешкода для руху» - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 12.4.. який дозволяє у населених пунктах рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год.

У результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді полі травми, від якої 25.05.2018 о 15.25 годин в Івано-Франківській ОКЛ наступила його смерть.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що 25.05.2018 біля 00.40 годин в м. Івано-Франківську ОСОБА_3. керуючи автомобілем марки «SKODA SUPERB» латвійської реєстрації № НGК 951, рухався в м. Івано-Франківську по вул. Галицька по мосту через річку Бистриця Солотвинська зі сторони перехрестя із вул. Пулюя у напрямку перехрестя із вул. Целевича, порушив вимоги наступних пунктів: 1.10; 2.3.б); 12.1; 12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України, та вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6

Водій автомобіля ОСОБА_3 поставивши потерпілого ОСОБА_6, який після наїзду знаходився на проїзній частині, у небезпечний для життя стан і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи можливість надати йому допомогу, завідомо залишив потерпілого без допомоги і з місця події автомобілем скрився.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов правильного висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину,за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років та усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_3 відомо їх місце проживання та вони своїми показаннями викривають його у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється не тільки у вчиненні тяжкого злочину, який вчинений з необережності, а й у вчинені умисного злочину, проти життя та здоров’я особи, що дає підстави вважати, що він може намагатись уникнути кримінальної відповідальності і тільки обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. 

В апеляційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів щодо запобігання наявним ризикам в інший спосіб, ніж передбачений відповідним судовим рішенням. При цьому характеризуючі особу ОСОБА_3 дані, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано та відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави, оскільки внаслідок вчинених злочинів загинула людина. 

Колегією суддів, не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають до задоволення, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а отже підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 травня 2018 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ОСОБА_1:   підписи  ОСОБА_2

                 Судді:       Б.І. Кукурудз

ОСОБА_8

Згідно з оригіналом. Суддя:     О.П. Васильєв