АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/936/18 Справа № 204/4880/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року                                                        м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                               головуючої судді:  Калініч Н.І.

                               суддів: Мудрецького Р.В., Іванченка О. І.

                               за участю секретаря:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040680001630 від 04 серпня 2017 року за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українка, громадянки України, маючої середню освіту, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої:

1.27.02.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавленні волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладанням обов’язків;

2.30.03.2017 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладанням обов’язків;

3.12.09.2017 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладанням обов’язків. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року звільнена від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році»,

-обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст15 ч.2 ст.185 КК України

за участю учасників судового провадження:

представника потерпілого: ОСОБА_4

прокурора: Чорнобривець Ю.М.

                               В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі обвинувачена не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини по кримінальному провадженню, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, та призначити їй покарання із застосуванням ст.75 КК України.

В решті вирок обвинувачена не оскаржує.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу обвинувачена зазначає, що суд не надав належної оцінки тому, що вона страждає на тяжку невиліковну хворобу, щиро розкаялася, позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину.

Вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3, повторно, 03 серпня 2017 року о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину № 3008 «JYSK» ТОВ «ЮСК Україна», розташованого за адресою: вул. Титова, 36 в м. Дніпро, маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з вітрини магазину таємно викрала чуже майно, яке належить ТОВ «ЮСК Україна», а саме: КПБ ANGRY BIRDS 1,5 ROVIO – 1 шт, вартістю 900 гривень, КПБ MINIONS 1,5 UNIVERSAL – 1 шт, вартістю 900 гривень, РУШ ANGRY BIRDS 70х140 велюр, вартістю 250 гривень – 1 шт., РУШ MINIONS 70х140 велюр, вартістю 350 гривень – 1 шт, загальною вартістю 2 400 гривень, при цьому викрадене майно сховала у пакет, після чого виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, пройшла через касову зону до виходу з магазину, не сплативши за товар, таким чином спричинивши власнику – ТОВ «ЮСК Україна» матеріальну шкоду на загальну суму 2 400 гривень, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, бо обвинувачена була затримана працівниками охорони магазину.

Вислухавши суддю-доповідача, за відсутністю обвинуваченої, яка належним чином була повідомлена про дату та час розгляду її апеляційної скарги думку прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення апеляційною інстанцією є:

1)неповнота судового розгляду

2)невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження

3)істотне порушення вимог кримінального процесуального закону

4)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність

5)невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

        Оскільки фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового розгляду не оспорюються, апеляційна інстанція не має апеляційних підстав для перевірки фактичних обставин кримінального провадження.

        Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів не може погодитися з доводами обвинуваченої про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок суворості.

       Враховуючи те, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, на думку колегії суддів, судом першої інстанції, при обранні міри кримінального покарання обвинуваченій були виконані вимоги ст. 65 КК України, відповідно до якої суд, з урахуванням тяжкості скоєного та особи засудженого, призначає покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопад 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м’якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.»

Що стосується виду та розміру призначеного обвинуваченій ОСОБА_3  покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, то при його призначенні судом першої інстанції були в повній мірі дотримані вимоги ст.65 КК України, врахована тяжкість скоєного обвинуваченою злочину, який відноситься згідно із ст. 12 КК України до категорії  середньої тяжкості, судом встановлено обставини, що пом’якшують покарання – визнання вини та наявність неповнолітньої дитини, відсутні обставини, що обтяжують покарання, дані про особу винної, яка не працює, позитивної соціальної характеристики не має, що дає підстави колегії суддів вважати обґрунтованим призначення судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, що є мінімальним розміром, встановленим санкцією зазначеної статті.

Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції враховані всі обставини, на які посилається обвинувачена у своїй апеляційній скарзі, при призначенні покарання.

Щире каяття обвинуваченої у вчиненому злочині та наявність у неї неповнолітньої дитини як обставини, що пом’якшують покарання,  були в повній мірі враховані судом при призначенні покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Твердження обвинуваченої щодо неврахування судом наявності у неї невиліковної хвороби, на думку колегії суддів не можуть бути взяті до уваги як підстави для призначення більш м’якого покарання, оскільки вказані обставини не є такими, що можуть істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину.

З урахуванням наявності у обвинуваченої низки непогашених судимостей, відповідно до яких, судом надавалися можливості обвинуваченій виправитися, шляхом призначення покарання у відповідності до ст. 75 КК України, звільненням від покарання на підставі Закону України « Про амністію у 2016 році», однак обвинувачена не стала на шлях виправлення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про призначення покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, зазначені обвинуваченою обставини не вказують на те, що її виправлення можливе без відбування покарання, а тому підстави для застосування ст.75 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, призначене обвинуваченій ОСОБА_3 покарання є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для її виправлення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченої, вважаючи доводи останньої не обґрунтованими.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів -,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року, відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді

Апеляційного суду :

------------------- ------------------- --------------------        

ОСОБА_5         ОСОБА_6 ОСОБА_7