Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 33/781/152/18         Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП         Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 року, суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Онуфрієв В.М., за участю секретаря Ковальової Н.Д., особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2018 року, якою

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1, працюючого лікарем поліклінічного відділення №5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого на утриманні 3 неповнолітніх дітей,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

       Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 352 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_3 10.02.2018 року о 18 год. 00 хв., у порушення п.2.9 «а» ПДР України, керував в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом — автомобілем НОМЕР_2, по вулиці К. Попова, 15/18 у м. Кропивницькому, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив поновити строк для апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 січня 2018 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтував тим, що в Кіровському суді м. Кіровограда 06.03.2018 року відбулося судове засідання, однак ОСОБА_3 не зміг бути присутнім у зв’язку з поганим самопочуттям та перебуванням на лікарняному, про що підтверджує листок непрацездатності серії АДО №773486. 27.03.2018 року також відбулося судове засідання, однак він також не зміг бути присутні у зв’язку з перебуванням на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДО № 773634. У зв’язку з розглядом судом справи без його участі було порушено його право на захист, оскільки він надсилав заяви про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням на лікарняному. Звертає увагу, що клопотання про слухання справи за його відсутністю не подавав, тобто справу було розглянуто без участі особи, яку притягнуто  до адміністративної відповідальності, а тому судом порушено право на захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Матеріали справи не містять будь-яких даних, які б указували на вчинення працівником патрульної служби указаних дій. Той факт, що співробітники поліції не заборонили продовжити керувати транспортним засобом, викликає обґрунтований сумнів у перебуванні ОСОБА_3 у стані алкогольного сп’яніння та керуванні при цьому транспортним засобом.

Місцевим судом, в порушення вимог закону, не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, що призвело до прийняття помилкового рішення. Недотримання порядку проведення огляду є наслідком визнання результатів його проведення недійсними. Інспектором та судом в повній мірі не з’ясовано чи було наявне адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_3 у його здійсненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто не було з'ясовано всіх обставин справи та складено протокол про адміністративне правопорушення. Судом не враховано обставин, які дійсно пом'якшують відповідальність.

Зазначив, що він дисциплінований водій, що дотримується правил дорожнього руху. Жодних доказів саме керування транспортним засобом у стані сп’яніння співробітниками поліції надано не було. Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП носить кримінальний характер, бо його санкція є суворішою за велику кількість кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена КК України, на що неодноразово наголошував як Європейський суд з прав людини так і Конституційний Суд України.

Також вказав, що судом першої інстанції порушено виписані у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.129 Конституції України такі основні засади судочинства як принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу, адже за відсутності у справі прокурора, суд перебрав на себе функцію сторони обвинувачення - та не дивлячись на вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права, проігнорував висновки Європейського суду з прав людини з цього приводу, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Карелін проти Російської Федерації».

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, з’ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, суд розглянув справу щодо ОСОБА_3 за його відсутності. При цьому суд у постанові вказав, що ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи. 06.03.2018 року від ОСОБА_3 надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку з хворобою, у зв’язку з чим розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 відкладено на 09.00 год. 27.03.2018 року, при цьому доказів, які б це підтверджували так і не було надано. На номер мобільного телефону ОСОБА_3, який зазначений в його заяві надсилалось SMS-повідомлення з повісткою про виклик до суду у справі про адміністративне правопорушення, яке доставлено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності - 06.03.2018 року о 12.27 год. Крім того, на електронну адресу ОСОБА_3 також надсилалась судова повістка про виклик до суду. До початку розгляду справи на електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_3, яка датована 27.03.2018 роком про відкладення розгляду справ на іншу дату, у зв’язку з хворобою. При цьому, заява ОСОБА_3 не містить підстав поважності причин неявки в судове засідання, так як останній мав достатньо часу, починаючи з 06.03.2018 року надати докази поважності причини неявки.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_3 не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та отримав постанову суду лише 27.04.2018 року, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, суд розглянув справу щодо ОСОБА_3 за його відсутності.

До початку розгляду справи на електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_3, датована 27.03.2018 роком про відкладення розгляду справ на іншу дату, у зв’язку з хворобою. Проте суд не звернув увагу на вказану заяву, не відклав розгляд справи та не перевірив поважність причин неявки ОСОБА_3 та розглянув справу без участі останнього, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та винесення нової постанови.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння так і за відмову від проходження огляду на стан алкогольного (наркотичного) сп’яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015  № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп’яніння у разі проведення огляду на стан сп’яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Відповідно до ч. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015  № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

       Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №411166 від 10.02.2018 року /а.с.1/, посвідченням водія /а.с.2/, результатом тесту «Драгер», який показав результат 1.05% /а.с.3/, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а.с.4/, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності яких проводився огляд на виявлення стану алкогольного сп’яніння /а.с.5-6/.

ОСОБА_3 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що алкогольні напої не вживав, випив лише дві чашки кави.

Разом із тим, вина ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №411166 від 10.02.2018 року /а.с.1/, посвідченням водія /а.с.2/, результатом тесту «Драгер», який показав результат 1.05% /а.с.3/, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а.с.4/, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності яких проводився огляд на виявлення стану алкогольного сп’яніння /а.с.5-6/.

Таким чином, апеляційний суд, дослідивши докази по справі, приходить до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП носить кримінальний характер, бо його санкція є суворішою за велику кількість кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена КК України, на що неодноразово наголошував як Європейський суд з прав людини так і Конституційний Суд України є безпідставними, оскільки судом першої інстанції розглянуто справу та призначено адміністративне стягнення в межах чинного законодавства України.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, суд апеляційної інстанції при призначені ОСОБА_3 адміністративного стягнення враховує вимоги ст.33 КУпАП України, а саме характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Разом із тим, відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

 За таких обставин, оскільки адміністративне правопорушення вчинено 10.02.2018 року, тобто з дня його вчинення минуло більше ніж три місяці тому, ОСОБА_3 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. 

На підставі вищевикладеного, дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. 38, п.7 ст.247, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2018 року.

       Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 - задовольнити частково.

       Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2018 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік – скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ст. 38, п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 закрити у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.   

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області                                        ОСОБА_2