Справа №2-540/2010р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 травня 2010р.        м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, третя особа ОСОБА_2.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті своїх батьків: ОСОБА_3, яка померла 17.05.2007р. і ОСОБА_3Я.Ю який помер 13.01.2008р. В позові посилається на те, що прмерлі були власниками житлового будинку №12 по вул. Леваневського в м. Бердянську - по 1/2 частині кожний. Батьку - на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 15.05.1954 року, матері - на підставі рішення народного суду 2 участку м. Осипенко від 24.02.1956 року. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді 1/2  частини будинку, спадкоємцями першої черги на час відкриття спадщини були вона та її батько. З заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори вони не зверталися, однак фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживали зі спадкоємцем на час відкриття спадщини. Після смерті батька, вона у встановлений законом шестимісячний строк подала до нотконтори заяву про прийняття спадщини після його смерті. Однак нотаріус відмовляється видати їй свідоцтво про прийняття спадщини за законом, оскільки у неї відсутній правовстановлюючий документ на належну її матері 1/2 частину будинку, а саме оригінал рішення народного суду 2 участку м. Осипенко від 24.02.1956 року. Право власності на 1/2 частину будинку за її матір'ю ОСОБА_3 підтверджується копією рішення народного суду 2 участку м. Осипенко від 24.02.1956 року та довідкою Бердянського КПТІ. Просить визнати в судовому порядку право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги.

Позивача у судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки 16.03.2010р. Причини неявки суду не повідомили, не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заперечень проти позову не надали.

Згідно зі ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у ній даних та доказів, постановляє заочне рішення.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 проживає і зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.04.1978р.

ЇЇ мати - ОСОБА_3 померла 17.05.2007р. в м. Бердянську, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с.7).

На час смерті ОСОБА_3 разом з нею проживали чоловік ОСОБА_4 і донька ОСОБА_1

12.03.2008р. ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Батько ОСОБА_4 помер 13.01.2008р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).

Після його смерті ОСОБА_1 12.03.2008р. подала заяву про прийняття спадщини.

Встановлені факти підтверджуються копією спадкової справи №321 заведеної Бердянською держнотконторою у 2008 році.

Постановою нотаріуса від 24.11.2009р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу на 1/2 частину будинку №12 по вул. Леваневського в м. Бердянську, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації, який би підтверджував право власності матері на цей будинок.

Позивач на підтвердження того, що її мати дійсно є власником 1/2 частини будинку надала копію рішення народного суду 2 участку м. Осипенко від 24.02.1956 року та довідку Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради №109 від 17.06.2009р.

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що померла ОСОБА_3 була власником 1/2 частини будинку №12 по вул..Леваневського в м. Бердянську.

Згідно зі ст.. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги віднесено дітей померлого та того з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з обома спадкодавцями на час відкриття спадщини, заяв про відмову від прийняття спадщини не подавала, інших спадкоємців не має, тому суд вважає за можливим визнати за позивачем право власності на спадкове майно - житловий будинок №12 по вул. Леваневського в м. Бердянську.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,15,60,169,208,212-215, 224-228 ЦПК України, ст. 1261,1268,1269 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після померлої 17.05.2007 року ОСОБА_3, і померлого 13.01.2008 року ОСОБА_5, на житловий будинок №12 по вул. Леваневського в м. Бердянську Запорізької області, який складається з житлового будинку «А», прибудови «а1», сіней «а», ґанку до «а», козирку до «а», котельної «М», вбиральні «И»„ душу «К», басейну «Г», паркану №2, воріт №3, замощення І, водопроводу «Л».

Згідно зі ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                        І.П. Прінь