Єдиний унікальний номер 227/1969/16-ц Номер провадження 22-ц/775/686/2018

Єдиний унікальний номер 227/1969/16-ц Головуючий у 1 інстанції Мавроді Р.Ф.

Номер провадження 22-ц/775/686/2018 Суддя-доповідач Дундар І.О.

Категорія 39

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.,

суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О.

за участі секретаря судового засідання Ситнік Д.Л.

представника позивача ОСОБА_2

представника ТОВ «Рута-Плюс» Гавриш І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №5 в приміщенні суду в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, до Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс»

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року, ухвалене в залі суду в м. Добропілля Донецької області,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернулась до суду з даним позовом, в якому вказала, що з ОСОБА_6 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Просила визнати за сином, ОСОБА_5, право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, що залишилась після смерті його батька, ОСОБА_6, а саме право на земельну частку (пай) розміром 6,6 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Криворізької сільської ради Добропільського районну Донецької області.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року позов ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, задоволено: визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) площею 6,6 га в умовних кадастрових гектарах на території Кривррізької сільської ради Добропільського району Донецької області, посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 від 04 січня 2003 року, виданим згідно розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації № 400 від 14 жовтня 2002 року, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну долю (пай) за № 7951 на ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року - вказано вірно назву сільської ради, не території якої знаходиться земельна частка (пай) - «Криворізької»

В апеляційній скарзі ТОВ «Рута-Плюс» просили скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначили, що суд не дав правової оцінки строку звернення позивача за встановленням права в порядку спадкування після померлого у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, питання про надання додаткового строку на прийняття спадщини під час судового розгляду справи також не порушувалось. В ході судового розгляду не було з'ясовано, кому видавався сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 04 січня 2003 року, враховуючи, що ОСОБА_6 помер у ІНФОРМАЦІЯ_2, також позивач не надала жодного доказу втрати зазначеного сертифікату; судом не було з'ясовано з ким мешкав на час смерті ОСОБА_6 і наявність в нього інших спадкоємців? крім того, спірна земельна частка передана в складі земель сільськогосподарського призначення в оренду ТОВ «Рута-Плюс» на 49 років, при цьому товариство не було залучено до участі у справі в якості третьої особи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Рута-Плюс» Гавриш І.І. підтримала доводи апеляційної скарги,Ю просила задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які з'явились до суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Указом Президента "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29 грудня 2017 року № 452/2017 ліквідовано апеляційний суд Донецької області, утворено Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область, з місцезнаходженням у містах Бахмуті, Донецьку і Маріуполі. Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

На підставі п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-УІІІ від 3 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, який за життя був членом КСП ім. Червоний партизан. ОСОБА_5 отримав сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 04 січня 2003 року розміром 6,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 56000грн. на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області. ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину, так як на час відкриття спадщини був малолітньою особою.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач позбавлена можливості оформити спадщину на свого сина, оскільки оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) не зберігся, а одержати дублікат сертифіката позивач не має можливості.

Але, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Згідно зі ст. 213, 214 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

На підставі ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи.

З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 12).

Звертаючись з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування позивач посилалась на норму статтей 1217, 1268 ЦК України 2003 року.

На підставі ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Отже, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР.

Суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, розглянув справу на підставі положень Цивільного кодексу України, який на спірні правовідносини не розповсюджується та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - син ОСОБА_6 (арк..спр.10), тобто є спадкоємцем першої черги.

За змістом ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та взагалі не з'ясував питання щодо кола спадкоємців та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

З матеріалів спадкової справи, яка була витребувана апеляційним судом, вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк..спр.11, 135, 140); мати та батько померлого - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично прийняли спадщину, оскільки спільно проживали разом з сином на час його смерті (арк..спр.143).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк..спр.153).

Після його смерті спадкова справа не відкривалась (арк..спр.185).

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк..спр.154).

Після її смерті відкрита спадкова справа на підставі заяви ОСОБА_10 (арк5.спр.189), який є спадкоємцем за заповітом (арк..спр.191).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що на час смерті ОСОБА_9 з нею разом проживали та були зареєстровані ОСОБА_8 - донька, ОСОБА_6 - син, які відповідно вважаються такими, що прийняли спадщину.

Суд на зазначені обставини уваги не звернув та вирішив справу без залучення належних відповідачів, чим порушив їх права та інтереси.

Отже висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є передчасними.

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На підставі ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Виходячи з викладеного рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, до Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення складений 04 червня 2018 року

Головуючий