Категорія: 31                                                       Справа №2-а-247/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 року                                                   м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в особі судді Левика Я.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області посилаючись на те, що при виплаті їй, як учаснику війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році відповідачем порушено вимоги Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, не враховано рішень Конституційного Суду України від 1.12.2004 року та від 9.07.2007 року. Так, відповідно до ст. 14 вказаного закону вона, як учасник війни мала право на отримання згаданої щорічної допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, проте отримала вказану допомогу у 2008 році у розмірі відповідно 65 грн. Вважає, що їй відповідачем не було доплачено допомоги у розмірі            1429 грн. Просила стягнути вказану суму на її користь з відповідача. Крім цього, позивач подала до суду заяву з проханням про розгляд справи у її відсутності.

Відповідачем надіслано до суду заперечення на позов, у яких просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що розміри виплат згаданої позивачем допомоги за 2005-2008 роки визначались окрім згаданого позивачем закону Законами України «Про державний бюджет України» за згадані роки і у визначених вказаними законами розмірах, позивачу виплачені. Дійсно, Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року був визнаний неконституційним, проте дане рішення не має зворотної дії в часі і діє лише на період 2007 року після 9.07.2007 року. Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік», теж, у частині, що стосується згаданих виплат був визнаний неконституційним, проте з 22.05.2008 року, а тому, оскільки допомога виплачувалась до 5 травня 2008 року, також, зворотної дії у часі не має. Крім цього, відповідачем подано до суду заяву з проханням про розгляд справи за відсутності їх представника.

Оскільки сторони в поданих до суду письмових заявах заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Позивач є учасником війни, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією посвідчення виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області 11.03.2004 року.

Відповідно до довідки виданої відповідачем позивач у 2005-2008 роках отримала, як учасник війни, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірах відповідно 50 грн., 50 грн., 55 грн. та 65 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох пенсій за віком, іншим учасникам війни – у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України».

Враховуючи наведене положення ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2008 році підлягало застосуванню з врахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно п. 20, пп. 3 (б) Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмір разової грошової допомоги, що виплачувалась в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 12.03.2008 року №183 розмір згаданої допомоги у вказаному році становив – 65 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення – пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким частину 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю  та  бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога  у  розмірах, які  визначаються  Кабінетом  Міністрів  України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";

Проте, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі.

На момент виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати позивачу органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів у 2008 році, згадані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були діючими, а відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки відповідач здійснюючи виплати позивачу згаданої допомоги у 2008 році діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 11, 70, 104, 122, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: