АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7633/17 Справа №  201/5171/17                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач  -  Посунся Н.Є.      

Категорія  59                                                                                                  

У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

23 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій  О.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ТОВ «Метал», ТОВ «Південно-Східне регіональне виробниче об’єднання « Цветмет», ТОВ «Югпром В», ТОВ «Хімічне джерело» - про стягнення грошових коштів, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня                  2017 року позивачці відмовлено у задоволенні її заяви про забезпечення позову з тих підстав, що останньою не обґрунтовано необхідність застосування, саме, такого виду  забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставин та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, до заяви не надано документи, які підтверджують право власності відповідачів на майно щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги,  вважає ухвалу незаконною, такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України – суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України – забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову із зазначених вище підстав, - суд першої інстанції у порушення правил інституту забезпечення позову належним чином не пересвідчився чи дійсно існують причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та чи не призведе невжиття заходів забезпечення позову до можливого утруднення, чи зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду, якщо позов носить матеріальний характер. Крім того, у справі наявні інформаційні довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Метал» та ТОВ «Югпром В» щодо якого позивачка просить здійснити заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомості, - що свідчить про безпідставність посилання районного суду на відсутність доказів, які б підтвердили право власності відповідачів на нерухоме майно щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову.

При цьому, судом також залишено без уваги, що вимоги ст. 152 ЦПК України, за якою такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії є менш обтяжливим і при його застосуванні правам відповідачів, як власникам нерухомості істотної шкоди не завдасть.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви суд першої інстанції у порушення норм процесуального права здійснив поверхневий її розгляд, в зв’язку з чим оскаржувана ухвала як незаконна підлягає скасуванню з направленням матеріалів до того ж суду для повторного розгляду заяви..

 Керуючись ст.  307,  п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК  України,    апеляційний суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  -  задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня               2017 року – скасувати. Матеріали направити до того ж суду для повторного розгляду заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                              Н.Є. Посунся

Судді:                                                                                                         О.П. Бараннік   

                                                                                                                    ОСОБА_3