РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року               селище Верховина     Справа № 2- 260/2009р.

    Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі:     головуючого-судді         Токарука В.І.

        секретаря                 Пікули М.Й.

        Позивача                 ОСОБА_1

        представників відповідачів     Могорука І.В., Пугальського В.О.,

                            Ватаманюка В.Д.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до Буковецької сільської ради, Верховинської центральної районної лікарні, управління фінансів Верховинської райдержадміністрації  про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулася до суду із позовними вимогами про виплату заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди до Буковецької сільської ради.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працює завідувачем фельдшерсько –акушерського пункту села Буковець і згідно наказу головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні від 14 вересня 2006 року їй надано сумісництво 0.5 ставки акушерки цього ж ФАПу по індивідуальному графіку.  Сільською радою в порушення вимог статтей 1, 24, 32 ЗУ “Про оплату праці” , 94, 115 Кодексу законів про працю заробітна плата по сумісництву не виплачується і станом на 01 жовтня 2009 року становить суму 5304 грн. 33 коп. за період з 01 січня по 01 жовтня. Такими діями сільської ради їй завдано і моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, нервовому стресі, приниженні честі та гідності і вона оцінює її в розмірі 3000 грн..

В судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Відповідач- представник сільської ради заявлені позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що до відання сільської ради належить  управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм. Утримання цих закладів, в тому числі і витрати на оплату праці працівників цих закладів передбачається бюджетом, який затверджується сесією сільської ради. Бюджетом на 2009 рік не передбачено витрат на фінансування 0.5 ставки акушера ФАПу, про що він повідомляв ОСОБА_1, погодження на надання їй сумісництва він не давав і нею не виконувались роботи по сумісництву. З цих підстав заробітна плата 0.5 ставки акушерки позивачці не виплачувалась. Просить в позові відмовити.

Представник фінансового відділу Верховинської райдержадміністрації заявлені позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що утримання ФАПів покладено на сільські бюджети. Згідно бюджету Буковецької сільської ради на 2009 рік не передбачено витрат на оплату праці 0.5 ставки акушерки, а тому сільська не має змоги профінансувати ці витрати. Вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Представник Верховинської центральної лікарні пояснив, що забезпечення  ФАПів медикаментами, оплата праці працівників ФАПів покладено на сільські бюджети. Він, як головний лікар, тільки видає накази про прийняття на роботу та контролюють роботу цих працівників по організації і рівню лікувально-профілактичної і санітарно-профілактичної роботи. Оскільки по кількості населення в с. Буковець у ФАП можливо 0.5 ставки акушерки ним у березні 2009 року видано наказ про сумісництво ОСОБА_1, однак цей наказ із сільським головою він не погоджував і розуміє, що видав його неправильно. Районна лікарня не має права оплачувати роботу працівників ФАПу.    

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи , суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних міркувань.

Частиною 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України громадянам України надається право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
    Згідно п. 1 Положення про умови праці за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України й Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж підприємстві, установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Іншими словами виконувана працівником робота вважається сумісництвом якщо:

- трудовий договір укладений із працівником, який уже перебуває в трудових відносинах;

- за цим трудовим договором виконується інша робота, крім основної, до того ж ця робота є регулярною і оплачуваною;

- ця робота виконується працівником у вільний від основної роботи час;

- -провадилася протягом часу, коли функціонує сам заклад.

Для осіб, що працюють за сумісництвом, законодавством встановлена межа тривалості робочого часу - не більше чотирьох годин на день і повний робочий день у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, (постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»).

Наприклад, поліклініка працює з 8 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. Отже, персонал поліклініки може працювати за сумісництвом лише протягом цього часу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка працює завідуючою ФАП    с. Буковець, і як завідуюча ФАПу вона працює із 09 до 18 години, вихідні дні – субота і неділя, що підтверджується розпорядком робочого дня ФАПу с.Буковець.

При таких обставинах позивачка не могла працювати по сумісництву на 0.5 ставки акушерки в цьому ж ФАПі, оскільки це суперечило би п. 1 Положення про умови праці за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України й Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43.

Із наданих табелів обліку робочого часу видно, що ОСОБА_1 відпрацьовувала 8 годин, як завідуюча ФАП і ще крім цього 4 години, як акушер, табеля заповнювалися нею особисто, однак в частині обліку робочого часу акушером сільським головою не затверджувався і заробітна плата не нараховувалася.

Суд вважає, що при відмові в оплаті праці 0.5 ставки акушерки позивачці, сільська рада діяла правомірно, оскільки коштів на таку оплату не було передбачено сільським бюджетом, виконувана позивачкою робота входила в круг її обовязків завідуючої ФАПу та відсутні  будь – які докази виконання нею робіт по посаді акушерки у вільний від роботи час.

У відповідності до ст. 102- 1 КЗпП України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

При цьому, хоча головним лікарем і видавався наказ про прийняття позивачки на роботу на 0.5 ставки акушерки в ФАП с. Буковець, однак виконувана нею робота входила в круг обов'язків завідуючої, а роботи на 0.5 ставки акушерки не виконувалися  у вільний від основної роботи час, наказ головного лікаря суперечить вимогам ст. 21 КЗпП України, оскільки районною лікарнею не обліковується та не оплачується робота працівників ФАПів, оплата праці на 0.5 ставки акушерки не передбачена сільським бюджетом на 2009 рік в задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати 0.5 ставки акушерки позивачці слід відмовити і відносно інших відповідачів.

Відмова в задоволенні вимог по оплаті праці є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, і крім цього, позивачем не наведено підстави та наявність такої шкоди.

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України  та на підставі 94, 102 – 1, 115, 238 КЗпП України, ст. 5, 7, 75, 88 Бюджетного кодексу України, Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 06. 1993 року” Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, Законом України “Про місцеве самоврядування”, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Буковецької сільської ради, Верховинської центральної районної лікарні, управління фінансів Верховинської райдержадміністрації  про стягнення заробітної плати та моральної шкоди відмовити.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У випадку неподання заяви рішення суду набирає законної сили.

        Головуючий:             ________________        В.І. Токарук