Справа № 2-187/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 вересня 2009 року смт.Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Шудря В.І.
при секретарі – Сінельник С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на власність,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на власність житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Прохала суд визнати недійсним свідоцтво про право на власність житлового будинку АДРЕСА_1, що видане ОСОБА_2, оскільки вказала, що даний будинок належить їй, так як вона здійснювала будівництво вказаного будинку за власні кошти, окрім того в обгрунтуванні своїх позовних вимог посилалась на те, що рішенням Устимівської сільської ради їй було надано земельну ділянку під забудову в с.Устимівка по вул.Степовій, а тому свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1, видане ОСОБА_2 є недійсним, так як по переконанню позивачки зазначений будинок в даному свідоцтві є будинок АДРЕСА_2
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, підтвердив, що свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок одержав на законних підставах, оскільки теж здійснював будівництво спірного житлового будинку і крім того, що як нова будівля так і стара будівля знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, оскільки земельна ділянка не розділялась.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1984 року по 1997 року.
За час спільного життя подружжя був придбаний будинок в 1986 році по АДРЕСА_1, окрім цього Устимівською сільською радою в 1986 році була надана в користування присадибна земельна ділянка загальною площею 0,53 га, яка на підставі запису в погосподарській книзі належить ОСОБА_2
Встановлено, що будівництво спірного житлового будинку здійснювалося за час спільного життя подружжя ще з 1995 року, на земельній ділянці, по АДРЕСА_1, за їх спільною згодою, окрім того дана земельна ділянка не розділялась та значиться за юридичною адресою АДРЕСА_1, окрім того окремий номер ні одній із будівлі на вищезазначеній ділянці не присвоювався , особистий рахунок на ОСОБА_1 не відкривався, що є підставою вважати, що одержання свідоцтва про права на власність на спірний житловий будинок ОСОБА_2 здійснювалось належним чином .
Окрім того, як встановлено судом сторони по справі розірвали шлюб 23 квітня 1997 року, позивачка ОСОБА_1 не зверталася до суду про поділ спільного майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки спірний житловий будинок набутий за час шлюбу, спільними зусиллями подружжя.
Тому твердження позивачки щодо того, що даний житловий будинок, який побудований, на підставі рішення Устимівської сільської ради та технічної докуметації, за її власні кошти є такими, що не підлягають до задоволення, оскільки не було доведено, що позивачка здійснювала будівництво спірного житлового будинку сама без участі відповідача, який теж брав участь у будівництві та завершив будівництво житлового будинку, а після розірвання шлюбу позивач не зверталася до суду про поділ спільного майна подружжя, що належить на праві спільної сумісної власності.
21.11.1995 року рішенням виконкому Устимівської сільської ради на підставі заяви ОСОБА_1 було виділено окрему земельну ділянку розміром 0, 25 га для будівництва житлового будинку в іншому місці, внаслідок цього було складено акт відводу земельної ділянки в натурі для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власноті, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
В даному випадку, власник майна пред”явив позов про визнання недійсним свідоцтва про право на власність, оскільки немає підтверджуючих даних, що даний будинок належить їй дійсно на праві приватної власності, так як будувався за час спільного життя подружжя, їхніми спільними зусиллями, при розірванні шлюбу позивачкою не ставилось питання про поділ спільного майна подружжя, даний позов є таким, що не підлягає до задоволення, оскільки відсутні обставини, що визнають право приватної власності, в даному випадку більш доречніше було говорити про спільну сумісну власність.
Окрім того, встановлено, що відповідач не вводив в оману ЛБТІ при одержанні свідоцтва про права на власність, оскільки старий будинок було придбано ще у 1986 році, а новий будинок при завершенні будівництва не був оформлений, тому при зверненні до ЛБТІ щодо отримання технічної документації на будинок по АДРЕСА_1 , заказав виготовлення та в подальшому отримав на руки технічну документацію на будинок АДРЕСА_1, поскільки іншого номеру даного будинковолодіння і земельної ділянки немає як вказує позивачка АДРЕСА_2.
Відповідно до ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Так, будівництво спірного житлового будинку було завершене відповідачем після чого він звернувся до до Лубенського бюро технічної документації на видачу технічного паспорта на житловий будинок, що розташований в с.Устимівка, пров.Транспортний,1, де розташований спірний житловий будинок.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 213-215, 294 ЦПК України, ст. 392, ст.331 ЦК України,
Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на власність- відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя-підпис
/З оригіналом згідно/
Голова Семенівського районного суду
Полтавської області В.О. Любицький