Справа №2-259/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2009 року смт. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Маліченка В.В., секретаря судових засідань Гапон Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Оржицька державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадщину
В С Т А Н О В И В :
22 липня 2009 року ОСОБА_2, звернувся до суду із вказаним позовом, де зокрема зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1, помер його батько ОСОБА_4 1918 року народження. Після його смерті залишилося спадкове майно: будинок з прибудинковими приміщеннями по АДРЕСА_2; земельна ділянка (земельний пай) площею 3,12 га; вклади в ощадбанку на загальну суму 3469,33 грн.
10.10.2007 р. спадкодавець склав заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради (зареєстровано в реєстрі за № -302 відповідно до якого все своє майно заповів йому.
На момент смерті його батько постійно проживав та був прописаний разом з ним за адресою: Оржицький район, смт .Новооржицьке, АДРЕСА_1, тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України він є таким, що прийняв спадщину.
До закінчення шестимісячного строку із заявою про прийняття спадщини звернулася повнолітня непрацездатна (пенсійного віку – 1948 р.н.) дочка спадкодавця, а його сестра, ОСОБА_5 (відповідач у справі), яка у відповідності до ст. 1241 ЦК України користується правом на обов’язкову частку у спадщині.
За життя померлого батька відносини між ним та відповідачкою були вкрай неприязними, остання ухилялася від надання допомоги батькові, відібрала документи з метою отримання пенсії та недопущення складання заповіту, не цікавилася його життям та здоров’ям, жодної копійки на поховання не надала.
Матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу та здійснював догляд за покійним він та його дружина.
Окрім цього він постійно допомагав померлому в заготівлі дров, під час сінокосу та веденні підсобного господарства, разом з померлим батьком будували хату. Відповідачка ж навідувала батька вкрай рідко, жодної допомоги не надавала.
Вважає, що фактично мають місце всі три підстави для усунення від права на спадкування з огляду на наведені нижче обставини.
У січні 2007 року відповідачка поїхала в село Саміличі Шацького району Волинської області (місце попереднього проживання померлого) та практично силою, майже без речей, забрала батька і перевезла до себе в селище Новооржицьке при цьому відібрала громадянський паспорт.
Через тиждень до нього прийшли її сусіди та сказали щоб він забрав батька оскільки він три дні вже не кормлений, а через похилий вік (89 років) та слабкість, викликану недостатнім харчуванням, не може пересуватися та знаходиться в безпорадному стані, відповідачка ж тривалий час перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
В цей же день він забрав батька до себе, якого дійсно побачив в жахливому безпорадному стані, за три дні без їжі він зовсім заслаб, не міг взагалі пересуватися, не переодягнений, відповідачка при цьому була в стані алкогольного сп’яніння.
Після того як він забрав батька до себе та доглядав за ним, той постійно говорив про паспорт, який у нього забрала відповідачка, та просив, щоб я забрав його в неї.
В розмові з відповідачкою він дізнався, що паспорт дійсно в неї і, що вона його принесе і віддасть.
Приблизно в лютому місяці 2007 року відповідачка прийшла до нього додому та почала лаятися з покійним батьком у відповідь на його прохання віддати паспорт, заявивши при цьому йому та його дружині, що паспорт вона не віддасть, і що вони будуть батька доглядати, а вона буде отримувати пенсію, і заповіт він не зможе написати.
З цього дня і до дня смерті батька, тобто на протязі майже двох років вона паспорт не повернула, батька не провідувала, його життям та здоров’ям не цікавилася, жодної допомоги не надавала, хоча і проживала в одному селищі.
Враховуючи, що відповідачка паспорт не повертала, 14.05.2007 р. покійний батько змушений був звернутися до органів влади, щоб ті сприяли поверненню документа, про що було подано заяву до голови Новооржицької селищної ради. Селищна рада передала зазначену заяву до Оржицького районного відділу УМВС України в Полтавській області, проте районний відділ міліції листом за вих. № С-60 від 01.06.2007 року, повідомив про відмову в порушенні кримінальної справи.
Вважає, що відповідачка забрала паспорт з корисливих мотивів, сподіваючись отримувати пенсію та не допустити складання заповіту, чим намагалася збільшити свою долю спадщини; в порушення ст.ст. 202, 203 Сімейного кодексу України, ухилилася від виконання обов’язку з утримання непрацездатного покійного батька; ухилилася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік був у безпорадному стані , залишивши його фактично без їжі та догляду, чим поставила його життя та здоров’я під загрозу.
Просить усунути ОСОБА_5 від права на спадкування частки у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач та його представник позов не визнали, зазначивши, що 31 грудня 2006 року їй зателефонувала сусідка її батька, та повідомила, що її батько замерзає в хаті, там нічим топити, оскільки дрова не заготовлені на зиму, продуктів у нього немає.
З цим питанням вона звернулася до позивача, та попросила поїхати забрати батька, але він сказав, що у нього немає грошей на поїздку. Тоді вона найняла машину та в ніч з 31 грудня 2006 року на 1 січня 2007 року поїхала в село Саміличі, Шацького району Волинської області на місце проживання батька. Приїхавши, вона застала його голодного, немитого, замерзаючого в холодній хаті.
1 січня 2007 року вона привезла батька в своє помешкання, викупала його постригла, поголила йому обличчя, придбала для нього білизну та одяг і в подальшому дбала про нього. Щодня виводила на балкон дихати свіжим повітрям.
Позивач жодного разу не прийшов до батька та не провідав його. Батько просив, щоб син прийшов провідати його, але той не приходив. Вона просила свого зятя передати позивачеві, щоб той прийшов провідати батька.
Коли вона привезла батька, то домовлялася з позивачем про те, щоб почергово доглядати за батьком, місяць у неї, місяць у нього.
8 лютого 2007 року, прийшов позивач та забрав батька до себе додому.
Після цього вона приходила провідувати батька. Приносила йому фрукти та інші продукти, але коли вона вже уходила від батька, то позивач та його дружина сказали, щоб вона більше не приходила. Після цього вона іще тричі приходила провідувати батька, та приносила продукти, але позивач не відчинив їй двері. Оскільки їй не відчиняли двері, то вона посилала онуку провідати діда та передати продукти, але їй також не відкрили дверей.
Також пояснила, що паспорта батька вона не брала і не бачила його. Позивачеві ніколи не говорила, що паспорт у неї і що вона не віддасть його.
Навпаки, вона вживала всіх заходів, щоб перевести пенсію батька на нове місце проживання. Батькової пенсії вона не отримувала, доручення на отримання пенсії у неї не було.
Коли помер батько, то позивач навіть не повідомив їй про це. Про смерть батька дізналася від сторонніх людей, вона придбала вінки та була на похоронах батька. Коли провалилася могила батька, то вона організувала ремонт.
Вважає, що позивач не здійснював належний догляд за батьком, оскільки його залишали одного в квартирі і вимикали світло, з метою економії. Тому батько змушений був перебувати у квартирі в темряві.
Позивач перешкоджав їй у спілкуванні з батьком та надання йому допомоги.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 2 січня 2009 року, виконкомом Новооржицької селищної ради, Оржицького району Полтавської області. Позивач є його сином, про що свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_2, серії НОМЕР_2.
Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Новооржицької селищної ради, 10 жовтня 2007 року, ОСОБА_4, заповів усе своє майно своєму синові, ОСОБА_2.
Відповідачка є дочкою померлого та є непрацездатною, оскільки їй на день смерті батька виповнилося повних 60 років, що не заперечується сторонами.
Позивачем не спростовано пояснення відповідачки про обставини перевезення батька до її помешкання та про його догляд.
Не доведено позивачем і факту відібрання паспорту відповідачкою з метою недопущення складання заповіту та отримання пенсії батька. В судовому засіданні позивач підтвердив той факт, що відповідачка жодного разу не отримувала пенсії батька. Всю пенсію отримував батько особисто, проживаючи в нього.
Позивач, також, пояснив, що для отримання паспорту, в заяві до Шацького РВ УМВС України в Волинській області про повторну видачу паспорта, батько записав, що паспорт він втратив.
Із досліджених судом матеріалів дослідчої перевірки №520 від 1.06.2007 року, вбачається, що відповідачка паспорт не брала і взагалі його не бачила. В порушенні кримінальної справи за ст.. 358 КК України, відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України, про що повідомлено заявника.
В судовому засіданні сторони заявили, що будь яких інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень не мають, інших свідків для допиту викликати не бажають.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є дружиною позивача, пояснила, що відповідачка не доглядала за батьком. Сусід прийшов та сказав щоб його забрали, бо він голодний. Позивач забрав батька до себе. Один раз відповідачка приходила до батька і сказала, що паспорта не віддасть. Приходила онука провідувати діда, але її не впустили, оскільки дід спав у цей час.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка є дочкою відповідачки, пояснила, що 31 грудня 2006 року матері зателефонувала сусідка її батька, та повідомила, що її батько замерзає в хаті, там нічим топити, оскільки дрова не заготовлені на зиму, продуктів у нього немає.
З цим питанням вона звернулася до позивача, та попросила поїхати забрати батька, але він сказав, що у нього немає грошей на поїздку. Тоді мати найняла машину та в ніч з 31 грудня 2006 року на 1 січня 2007 року поїхала в село Саміличі, Шацького району Волинської області на місце проживання діда.
1 січня 2007 року вона привезла діда в своє помешкання, викупала його постригла, поголила йому обличчя, придбала для нього білизну та одяг та в подальшому дбала про нього. Щодня виводила на балкон дихати свіжим повітрям. Коли матері не було вдома, то вона особисто доглядала за дідом, оскільки проживає поряд з квартирою матері.
Позивач жодного разу, поки дід був у матері, не приходив провідати його. Дід просив, щоб позивач прийшов провідати його, але той не приходив. Мати просила її чоловіка, передати позивачеві, щоб той прийшов провідати батька.
Коли вона привезла діда, то домовлялася з позивачем про те, щоб почергово доглядати за батьком - місяць у неї, місяць у нього.
8 лютого 2007 року, прийшов позивач та забрав діда до себе додому.
Після цього мати ходила провідувати батька. Приносила йому фрукти та інші продукти. Після цього мати іще тричі приходила провідувати діда, та приносила продукти, але позивач не відчиняв їй двері. Оскільки їй не відчиняли двері, то вона посилала онуку провідати діда та передати продукти, але їй також не відчиняли дверей.
Мати вживала заходів, щоб перевести пенсію діда за місцем проживання.
Крім цього, пояснила, що мати не зловживає спиртними напоями, добре ставилася до свого батька.
Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК Украхїни, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Відповідно до ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не доведено, що відповідачка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, ст. 1224 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ______________________ В.В.Маліченко