Справа № 1- 170
2009 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Владимирові В.В.
з участю прокурора - Таран Л.В.
адвоката - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 року
народження, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського
району Київської області, українця громадянина України,
з повною середньою освітою, не одруженого, офіційно не
працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, відповідно до ст.89 КК України, не має
судимості.
у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України (редакція 2001р.)
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за таких обставин.
Так, 06 листопада 2008 року близько 17-ї години в смт. Калита Броварського району Київської області, підсудний ОСОБА_2 знаходився в квартирі АДРЕСА_2, де проживає потерпілий ОСОБА_3. У вказаній квартирі, підсудний та потерпілий розпивали спиртні напої, де в подальшому, підсудний ОСОБА_2 скориставшись тим, що потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння заснув, з лівої кишені його спортивних штанів, таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон К 810 і» вартістю 840 гривні з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 гривні та флеш-карткою на 2 гб вартістю – 114 гривень, що на праві власності належали потерпілому, а всього таємно викрав чужого майна на загальну суму 979 гривні. З викраденим, підсудний зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми незаконними злочинними діями, підсудний ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 979 гривні.
Органом досудового слідства, підсудному ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України.
В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні крадіжки чужого майна за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив. Пояснивши при цьому, що дійсно він 06.11.2009 року близько 17-ї години, знаходився у ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3, з яким раніше не був знайомим, привів його товариш по імені ОСОБА_4, щоб розпити спиртне. У вказаній квартирі, вони разом розпивали спиртні напої, коли розпили біля одного літра, то в подальшому ОСОБА_3 від сп’яніння заснув, а він коли зайшов в його кімнату то з кишені його штанів, викрав мобільний телефон «Соні Еріксон К 810 і» в сірому корпусі. Про те, що він вчинив злочин, він не говорив своєму знайомому ОСОБА_4, вони ще трохи посиділи та пішли на вулицю. Після на вулиці, він викинув сім-карту, а тоді поїхали удвох в м. Бровари на пиво, де він в подальшому здав вказаний телефон у ломбард за 405 гривні, гроші використав на свої потреби. Через декілька днів, коли почув, що потерпілий написав заяву в міліцію, викупив цей телефон та повернув потерпілому. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, він має постійне місце проживання, матеріальну шкоду спричинену злочином відшкодував повністю, більше подібного не допустить.
Підсудній, ОСОБА_2 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки він вину визнає і факт крадіжки не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_2 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні таємного, викрадення чужого майна /крадіжка/, повністю доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України /в ред..2001 року/, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 суд визнає - визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальної шкоди спричиненої злочином.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 в обвинувальному висновку затвердженого прокурором не вказано.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу ОСОБА_2 що він позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою вину та щиро в цьому розкаявся, матеріальна шкода спричинена злочином повністю відшкодована, суд вважає, що підсудний як особа не являється суспільно небезпечним, а тому приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у відповідності з санкцією ст. 185 ч.1 КК України вигляді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього зобов'язань передбачених ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судових витрат немає.
Речові докази по справі :- мобільний телефон «Соні Еріксон К 810 і» в сірому корпусі та флеш-карта, передані під збережну розписку /а.с.52/ потерпілому ОСОБА_3, після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні та дозволити розпоряджатися ним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України (ред. 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки .
Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік , в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи, про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи .
До вступу вироку в законну силу, засудженому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу, утримання під вартою в СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області, замінити на - підписку про невиїзд , звільнивши його з під варти з зали суду.
Речові докази по справі :- мобільний телефон «Соні Еріксон К 810 і» в сірому корпусі та флеш-карта, залишити потерпілому ОСОБА_3 та дозволити розпоряджатися та користуватися ним..
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспарювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П. Шевчук