Справа № 2-14100/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі:головуючого – судді –Єлізарова І.Є., при секретарі – Бузиннік Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, який було укладено 02.04.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 12/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 02.04.1996 року він придбав за особисті приватні кошти у відповідача, який діяв за довіреністю від продавця 12/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Позивач стверджує, що між ним та відповідачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу 12/100 частини вказаного домоволодіння в якому сторони домовились його нотаріально посвідчити на протязі місяця з моменту його укладення. На постійні тривалі вимоги позивача про нотаріальне посвідчення договору відповідач реагував відмовою та останнього часу повідомив позивача, що не може цього здійснити у зв’язку з відсутністю повноважень від довіреної особи. У зв’язку з повним виконанням умов укладеного 02.04.1996 року договору купівлі-продажу та невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань, вимушений звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позові та просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав. При цьому відповідач пояснив суду, що дійсно між ним та ОСОБА_1 02.04.1996 року було укладено договір купівлі-продажу, за яким він, як представник продавця ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю від 21.02.1996 року, продав позивачу за ціною еквівалентною дві тисячі доларів США 12/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та мав на протязі місяця повідомити покупця про час та місце нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу. При укладенні договору, він передав покупцю відповідний пакет ключів від домоволодіння. Стверджує, що через зайнятість постійно переносив дату нотаріального посвідчення договору, про що ставив до відома покупця. На останню вимогу покупця ОСОБА_1 повідомив того, що договір укласти нотаріально не зможе так-як закінчився термін дії виданої на його ім’я довіреності.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходе до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.04.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку. Згідно умов даного договору позивач прийняв, а відповідач передав у власність 12/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1
Як вбачається з договору, продаж зазначеного будинку вчинено за ціною еквівалентною 2000 доларів США, які були особистою приватною власністю продавця та передані ним повністю покупцю.
При дослідженні судом укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 02.04.1996 року вбачається, що під час його укладання продавець ОСОБА_2 діяв за нотаріально посвідченою довіреністю від ОСОБА_3, посвідченою 21.02.1996 року, відповідно до якої ОСОБА_2 був уповноважений продати за суму та особі на його розсуд, належні ОСОБА_3 12/100 частини домоволодіння у АДРЕСА_1
Вказані 12/100 частини домоволодіння належали ОСОБА_3. на підставі дублікату договору дарування, посвідченого 7-ю ХДНК 27.06.1968 року Р.№8558; мирової угоди від 22.04.1958 року, затвердженої ухвалою народного суду І дільниці Сталінського району м. Харкова від 22.04.1958 року; рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.10.1995 року.
Відповідно до ст. 62 ЦК України в редакції 1963 року у года, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Згідно ст. 65 ЦК України в редакції 1963 року довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених у цьому Кодексі, та інших випадків, коли спеціальними правилами допущена інша форма довіреності.
Таким чином, судом встановлено, що під час укладення 02.04.1996 року спірного договору купівлі-продажу житлового будинку продавець діяв межах повноважень наданих довіреністю від 21.02.1996 року та у відповідності до чинного на той час законодавства.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 02.04.1996 року, зазначений договір повинен бути нотаріально посвідчений на протязі місяця з моменту підписання цього договору у будь-якого нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, вказаного продавцем, тобто відповідачем ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно зі ст. 153 ЦК України в редакції 1963 року, д оговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК України в редакції 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
На думку суду, істотними умовами укладення договору купівлі-продажу є його предмет та ціна, а допустимими доказами домовленості сторін щодо цих істотних умов є лише письмові докази.
Аналізуючи правовідносини сторін, що мали місце при укладанні 02.04.1996 року договору купівлі-продажу 12/100 частини житлового будинку по вул. Франківська, 34 в м. Харкові, суд вважає, що позивачем підтверджено досягнення між сторонами договору домовленості щодо істотних умов договору купівлі-продажу, його часткове виконання, та створення відповідачем ситуацію, коли він вимушений був звернутися до суду. Таким чином, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 47, 62, 64, 65, 153, 224 ЦК України (1963 року) , ст. 16 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, який було укладено 02.04.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 12/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Єлізаров І.Є.