КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 2-а-846/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Розсохі О.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 12 квітня 2007 року по 17 лютого 2010 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує соціальну допомогу на дитину розмір якої посадовими особами відповідача визначений відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, які рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 визнані неконституційними. Статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст.46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною бездіяльністю відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому просить суд стягнути на свою користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки службові особи органу виконавчої влади безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми неконституційного законодавства, тому про їх порушення вона дізналася тільки у квітні 2009 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з позовом до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача –юрисконсульт ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 12 квітня 2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених відповідно до норм Законів «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. Вважає, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник - Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, повідомлений належним чином про місце і час розгляду справи, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. У листі до суду представник відповідача, що діє на підставі доручення юридичної особи, просив справу розглянути у його відсутність, при прийнятті рішення посилався на розсуд суду.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження 1-НО №106866, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини працювала і є застрахованою особою.
На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з 12 квітня 2007 року. Органом соціального захисту населення позивачці на дитину за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплачена допомога ( з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації ) за липень 2007 року – по 129,03 грн; серпень-132,64 грн; вересень-134,45 грн; жовтень-136,13 грн; листопад 140,05 грн; грудень 2007 року144,10 грн. Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи.
Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються нормами Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-111 «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі – Закон № 2240-111), для застрахованої особи та Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 (зі змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-Х11) для незастрахованої особи.
Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».
Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набув чинності з 1 січня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).
На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).
Відповідними положеннями статті 71 вищенаведеного Закону було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а статтею 56 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у 2007 році у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сім’ям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х11 продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не передбачають обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих.
Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані неконституційними.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами – постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: за період з 9 липня 2007 року: за липень 274,78 грн. (463:31х23) – (129,03:31х23); за серпень 330,36 грн (463 грн. – 132,64 грн); за вересень 328,55 грн. (463 -134,45 грн.); за жовтень 333,87 грн. (470 -136,13); за листопад 329,95 грн. (470 -140,05 грн.); за грудень 325, 90 грн (470 – 144,10), а всього - 1923,41 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1923,41 грн.
Д оводи представника УПСЗН про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Разом з тим органи соціального захисту населення, прийнявши на підставі вимог Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 на облік справи застрахованих осіб - отримувачів допомоги, з 1 січня 2007 року і дотепер проводять їм виплати згідно положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.
Позивачка, підтримуючи вимоги щодо стягнення з відповідача допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року, просила поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений нею з поважних причин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що отримуючи щомісячну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, у неї юридично необізнаної людини, не було сумнівів щодо законності виплат відповідачем допомоги, тому підстав звертатися до суду за захистом порушеного права у неї не було. У квітні 2009 року вона дізналася про порушення її прав з боку відповідача, що стало підставою звернення її до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до вимог статей 99,100 Кодексу Адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у суб"єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов"язань перед позивачем відносно виплат допомоги на утримання дитини за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100,102 КАС України судом цей строк поновляється.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, суд
П О С Т А Н О В И В :
Пропущений ОСОБА_1 з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправною.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1923,41 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі – з 27 жовтня 2009 року.
А пеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.
Суддя:
З оригіналом згідно
Суддя А.І. Ситенко