Справа № 1-365/2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня  2009 року  Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі :

       головуючого                           судді Франька М.Я.

       при секретарі                                    Соловйовій Л.Є.

       з участю прокурора                         Афоненка О.М.

       адвоката                                ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  не працюючого,  не військовозобов’язаного, зареєстрованого в  ІНФОРМАЦІЯ_4,  фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше  судимого:

     03.06.1998 року Знам’янським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 229-6 КК України ( в ред. 1960р.)  до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, штраф 300грн.;

     14.02.2000 року Знам’янським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 140, ч.3 ст. 141 КК України ( в ред. 1960р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.10.2002р. по відбуттю покарання;

     26.01.2004 року Знам’янським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнився 28.07.2004р. по постанові Ленінського районного суду м.Кіровограда від 27.07.2004р. умовно-достроково на 3 місяці 6 днів;

      27.12.2006 року Знам’янським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України  до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

      в скоєнні злочину, передбаченого  ч. 2  ст. 186   КК України , -

ВСТАНОВИВ :

       ОСОБА_2 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за наступних обставин.

       19.07.2007р. близько 14год. ОСОБА_2 вийшовши з ліфту на п’ятому поверсі в 3-му під’їзді в буд. №145 на вул. 6-го Грудня в м. Олександрія слідом за раніше не знайомою йому ОСОБА_3  та відкрито заволодів її майном, зірвавши з шиї золотий ланцюжок, вартістю 2310грн. з золотим хрестиком, вартістю 165грн., всього на суму 2475грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

      Підсудний  обвинувачення за ч.2 ст. 186 КК України не визнав та показав, що злочин, який йому інкримінують, не скоював, що потерпіла оговорила його під тиском працівників карного розшуку. Від раніше даних ним на досудовому слідстві показань про скоєне ним пограбування ОСОБА_3 відмовляється, так як давав такі показання під тиском працівників міліції.

      Винність ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

      Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 19.07.2007р. близько 14год. вона поверталася додому з роботи. В під’їзді разом з нею в кабіну ліфта зайшов не знайомий їй раніше чоловік, як їй стало відомо на досудовому слідстві – це був ОСОБА_2 Він запитав на який поверх їй необхідно, після чого ОСОБА_2 натиснув кнопку 7-го поверху і зразу натиснув кнопку 5-го поверху. Ліфт зупинився на 5-му поверсі і вона та ОСОБА_2 вийшли з ліфта. ОСОБА_2 обійшов її збоку, зірвав у неї з шиї  золотий ланцюжок з золотим хрестиком і обігнавши її побіг вниз. Вона закричала аби він повернув їй ланцюжок. Нецензурно вилаявшись та виказавши в її адресу погрозу ОСОБА_2 з місця події втік. Заспокоївшись після пограбування вона вирішила в міліцію не звертатись, оскільки раніше на її звернення ніяких позитивних результатів досягнуто не було. В кінці серпня 2007р. про пограбування вона розповіла знайомому працівнику міліції, який наполіг на тому, аби вона звернулася в міськвідділ з заявою. Із числа наданих їй працівниками міліції для огляду фотографій, зібраних в альбоми, а також ще не вклеєних в альбоми, вона впізнала на одній з них чоловіка схожого на грабіжника. В подальшому під час досудового слідства їй для впізнання було представлена група із 3-х чоловіків, серед яких вона впевнено впізнала ОСОБА_2, як того, що відкрито заволодів її золотими ланцюжком і хрестиком. Діями підсудного їй заподіяна матеріальна шкода в сумі 2475грн. та моральна шкода, у відшкодування якої бажає стягнути з підсудного 2500грн. Позовні вимоги підтримує в суді.

       Свідок ОСОБА_4 показала, що їй, як дізнавачу Олександрійського МВ УМВС було доручено розслідування пограбування ОСОБА_3 З матеріалів перевірки вбачалося, що в скоєні злочину підозрювався ОСОБА_2 Вона допитала підозрюваного, склала протокол про його затримання, допитала потерпілу  про обставини скоєння злочину та можливість її впізнати грабіжника, після чого з дотриманням вимог КПК пред’явила ОСОБА_2, в групі з іншими особами, на впізнання потерпілій.  ОСОБА_3 впевнено впізнала ОСОБА_2, як того, хто відкрито заволодів її золотими ланцюжком і хрестиком.

    Свідок ОСОБА_5 показала, що вона в якості понятої  була присутня при впізнанні потерпілою ОСОБА_3 особи, підозрюваної в скоєнні її пограбування. ОСОБА_3 впевнено впізнала серед осіб, пред’явлених на впізнання чоловіка, який назвався ОСОБА_2 Про результати впізнання було складено протокол, який вона підписала.

    З заяви ОСОБА_3 від 27.08.2007р. вбачається, що 19.07.2007р. невідомим було скоєно її пограбування. (а.с. 5)

    З результатів огляду місця події від 27.08.2007р. вбачається, що місцем скоєння відкритого заволодіння майном ОСОБА_3 є сходинковий майданчик 3-го під’їзду  буд. №145 по вул. 6-го Грудня в м. Олександрії. (а.с. 6)

     З довідки експерта-товарознавця №363а від 27.09.2007р. вбачається, що вартість аналогічних викраденим у потерпілої золотих виробів – золотого ланцюжка та золотого хрестика, станом на 19.07.2007р. складала, відповідно 2310 та 165грн. (а.с. 34).

    З результатів відтворення обстановки та обставин події від 30.08.2007р. з участю ОСОБА_2 вбачається, що підсудний вказав місце скоєння ним пограбування  ОСОБА_3, а також відтворив свої дії під час його скоєння. Отримані дані не протирічать іншим матеріалам справи. (а.с. 27-28)

    З висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 597 від 25.09.2007р. вбачається, що ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання опоїдів, проте вказані психічні розлади не досягають ступеня душевного захворювання і недоумкуватості. У відношенні інкримінуємого йому діяння слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 65-66)

    З матеріалів та висновків прокурорської перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_2 про застосування відносно нього недозволених методів дізнання та слідства, вбачається, що в діях працівників міліції, які проводили розслідування в справі, порушень законодавства відносно обвинуваченого не виявлено.

          Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує  за ч. 2 ст. 186 КК України,  як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  вчинений повторно. Так ОСОБА_2 відкрито, шляхом пограбування заволодів майном ОСОБА_3, а з врахуванням його попередньої судимості за аналогічний злочин, яка не знята і не погашена – і повторно.

    Показання ОСОБА_2 про застосування відносно нього недозволених методів слідства та дізнання спростовується результатами прокурорської перевірки. Суд приймає до уваги показання ОСОБА_2 в якості підозрюваного та дані ним під час відтворення обстановки та обставин події, як такі, що відповідають дійсним обставинам справи. Показання ОСОБА_2 про те що він оговорив себе та взагалі не був в            м. Олександрії в день пограбування ОСОБА_3 суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення покарання.

        При призначенні покарання суд враховує, що злочин вчинено умисно, відноситься він до категорії тяжких. Підсудний характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, новий злочин вчинив в період іспитового строку. Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, судом не встановлено.

        Необхідним і достатнім для виправлення підсудного покаранням суд вважає позбавлення волі  в межах санкції статті обвинувачення.

        Новий злочин підсудним скоєно в період іспитового строку за попереднім вироком, тому покарання слід призначати за правилами ст. 71 КК України, з частковим приєднанням невідбутого покарання за вироком Знам’янського міськрайонного суду від 27.12.2006 року.

           Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_3 про стягнення з підсудного майнової шкоди в сумі 2475грн. та моральної шкоди  в сумі 2500грн. підлягає задоволенню повністю.

Речових доказів по справі немає. Судові витрати по справі відсутні

       Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд , -

ПРИСУДИВ :

      ОСОБА_2  визнати винним за ч. 2 ст. 186  КК України та призначити покарання  5 років позбавлення волі.

      На підставі  ч. 1 ст. 71 КК України  до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Знам’янського міськрайонного суду від 27.12.2006 року і остаточно призначити покарання 6 роки позбавлення волі.

      Відбування строку рахувати з 27.08.2007 року.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  4975грн.

      На апеляційний період  запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній – тримання під вартою.

             На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з дня проголошення  вироку, а засудженим – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, з подачею скарги через Олександрійський міськрайонний суд.

                           Головуючий                                                       Франько М.Я.