Справа № 127/5347/18

Провадження № 22-ц/772/1218/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокуСправа № 127/5347/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

                   Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

               суддів : Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання : Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза», до Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 акціонерне товариство «Універсал Банк», Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2018 року, постановлену у складі судді Прокопчук А.В., -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулася у суд із позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі – ДП «Сетам»), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_6, треті особи : ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Диженю Плаза» (далі – ТОВ «Диженю Плаза»), ОСОБА_7 акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – ПАТ «Універсал Банк»), Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Разом із позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, подано також заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що 15-17.11.2016 року були проведені електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 2 396 155,00 грн. Дані торги, на думку заявника, були проведені з порушенням порядку реалізації вищезазначеного арештованого майна. Переможцем торгів було обрано ОСОБА_6, який зареєстрував своє право власності на зазначені нежитлові приміщення. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову або призвести до неможливості його виконання, оскільки відповідач ОСОБА_6 має всі можливості відчужити дане майно в будь-який час. У випадку відчуження майна застосування реституції не зможе відновити порушені права позивача та потребуватиме додаткових обґрунтованих заходів щодо витребування майна у добросовісного набувача для подальшої реалізації майна з дотриманням закону.

Зазначає також, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2018 року заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 28В, а також заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлових приміщень, які знаходяться за зазначеною  адресою.

11.04.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно представником було виявлено, що з групи нежитлових приміщень за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 28В, ОСОБА_6 було виділено нежитлове приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 28в/1. З метою уникнення подальшого відчудження нежитлового приміщення літ. «З» представник вважає за необхідне вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту і на дане нежитлове приміщення, яке в результаті виділу з групи приміщень отримало іншу адресу. Також вказано, що позивач вважає за необхідне не застосовувати зустрічне забезпечення позову, оскільки обраний вид забезпечення позову не завдасть збитків відповідачам. Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або ж призведе до неможливості його виконання.

Виходячи з наведеного, положень ст. ст. 149 - 153 ЦПК України, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просив :

1)накласти арешт на нежитлове приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1;

2)заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ТОВ «Диженю Плаза», до ДП «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ПАТ «Універсал Банк», приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - накладено арешт на нежитлові приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок 28в/1, а також заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок 28в/1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки між сторонами виник спір, який є немайновим, суд дійшов висновку, що доцільно забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а також забороною будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення.

При цьому, суд зазначив, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2018 року заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову було задоволено та з метою забезпечення позову ОСОБА_4 накладено арешт на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок №28В, а також заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок №28В. Виконання ухвали покладено на Замостянський ВДВС м. Вінниця ГТУЮ  у Вінницькій області.

На час постановлення ухвали суду від 21.03.2018 року до заяви було долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту якої вбачався лише один об’єкт нежитлового приміщення, розташований в м. Вінниці по вул. Гонти, буд. 28В. Даний об’єкт мав загальну площу 5075,8 кв.м. та в цілому складався з: приміщень літ. «А», «Д», «Є», «Ж», «З» площею 102,0 кв.м., «І», «І», «Л», «М», «Н», «О», «П», «Р», «Ц», «Ш», №1. Всі ці складові об’єкта мали єдину адресу.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно … від 11.04.2018 року слідує, що вищевказане нежитлове приміщення під літ. «З» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, ОСОБА_6 було вчинено дії щодо виділу частини з групи об’єктів нежитлових приміщень. Разом з тим, нежитлове приміщення під літ. «З» є складовою частиною арештованого майна, хоча і має іншу адресу, однак наразі воно знаходиться поза обтяженням. Хоча, ухвалою суду від 21.03.2018 року було накладено арешт на цілий комплекс нежитлових приміщень, розміщених у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Гонти, будинок №28В та заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу даних приміщень, проте в зв’язку з виділенням, дане приміщення залишилося поза межами арешту, хоча є предметом даного спору.

Суд першої інстанції зазначив, що факт виділення частки з арештованого майна відбувся 01.03.2018 року, а обтяження було зареєстровано Замостянським відділом ДВС м. Вінниця Головного територіального  управління юстиції у Вінницькій області в реєстрі лише 05.04.2018 року, відтак на даний час нежитлове приміщення під літ. «З» знаходиться поза обтяженням.

ОСОБА_6, не погоджуючись із ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповноту з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що майно, щодо якого застосовано забезпечення позову відмінне від майна, яке є предметом позову. Вказує, що 16.04.2018 року до суду першої інстанції представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення літ. «З», площею 102 кв. м. за адресою : м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 28/1.

Таким чином, враховуючи немайновий характер первісних позовних вимог, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог фактично є новою позовною заявою, оскільки містить відмінний від позовної заяви предмет і підставу позову. Станом на момент винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Застосовуючи заходи забезпечення на нежитлове приміщення літ. «З», площею 102 кв.м. за адресою м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 28в/1, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог всупереч ст. 13 ЦПК України.

Зазначає, що позивачем у позові не вказано реальний розмір заборгованості перед банком, в якому вона отримала кредит за кредитним договором № 15/04/626к-07 від 26.07.2007 року, який укладений із ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал банк». Не вказано чи здійснювалось повне або часткове погашення цієї заборгованості, в тому числі, внаслідок реалізації майна на оскаржуваних торгах, на якій стадії на даний час знаходиться виконавче провадження відносно стягнення із позивача суми боргу.

Окрім цього, до позовної заяви позивачем не додано доказів, що вона є боржником за вказаним вище кредитним договором. Не обґрунтовано позивачем також співрозмірність вимог відносно вартості спірного майна, на яке накладено арешт. Із судового рішення по справі № 3/22/2012/5003, на яке посилається позивач у позові, слідує, що за кредитним договором № 15/04/626к-07 від 26.07.2007 року, укладеного із ВАТ «Банк Універсальний» із сумою боргу 252000 грн. було 83 фізичних осіб-позичальників. Проте, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не дослідив чи в результаті застосування таких заходів забезпечення позову буде поновлено чи захищено права позивача у разі можливого задоволення позовних вимог.

Зазначає, що судом першої інстанції всупереч ч. 2 ст. 149 ЦПК України належним чином не мотивовано, яким чином можливе відчуження майна з боку ОСОБА_6

Окрім того, в порушення ч. 1 ст. 150 ЦПК України судом вибрано не встановлений законодавством вид забезпечення позову, так як здійснено забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з боку зазначених нежитлових приміщень, тоді як відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, тобто суд повинен був встановити конкретні дії, які забороняється вчиняти, з метою захисту права позивача.

Спірне майно використовується ОСОБА_6 у підприємницькій діяльності, з метою отримання доходу від здавання майна в оренду, проте в результаті винесення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, якою заборонено вчиняти будь-яким особам будь-які дії щодо спірних нежитлових приміщень, ОСОБА_6 буде позбавлений можливості належним чином виконувати свої обов’язки, зокрема забезпечити орендарям їх право на вільне користування приміщеннями, право на проведення поточного ремонту, право на користування приміщенням на власний розсуд. Таким чином, оскаржувана ухвала перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності.

Вказує, що судом першої інстанції було порушено ч. 10 ст. 150 ЦПК України відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Заборонивши будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу спірних нежитлових приміщень, суд фактично позбавив ОСОБА_6 свого права власності, права користування та розпоряджання своїм майном, набутим ним добросовісно.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, аргументи сторін, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що вона не повністю відповідає положенням ст. 263 ЦПК України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема : накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, зокрема «рішення Шмалько проти України, п. 43» зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Колегія суддів вважає, що виходячи із суті заявленого позову, а саме визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд першої інстанції вірно застосував такий вид забезпечення позову як накладення арешту на нежитлове приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1, що сприятиме збереженню статуса та належності цього нерухомого майна до закінчення розгляду справи по суті.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано те, що майно, щодо якого застосовано забезпечення позову відмінне від майна, яке є предметом позову, а відтак не переконався в тому, що між сторонами дійсно існує спір, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки питання щодо того, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення сторін, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, у відповідності з вимогами ст. 264 ЦПК України вирішуються судом під час ухвалення рішення по суті спору.

Водночас, колегія суддів вважає такими, що заслуговують уваги аргументи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при застосуванні заходу забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, тобто суд повинен був встановити конкретні дії, які забороняється вчиняти, з метою захисту права позивача.

У справі встановлено, що нежитлове приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1, використовуються ОСОБА_6 у підприємницькій діяльності, з метою отримання доходу від здавання майна в оренду, проте в результаті винесення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, якою заборонено вчиняти будь-яким особам будь-які дії щодо спірних нежитлових приміщень, ОСОБА_6 буде позбавлений можливості належним чином виконувати свої обов’язки, зокрема забезпечити орендарям їх право на вільне користування приміщеннями, право на проведення поточного ремонту, право на користування приміщенням на власний розсуд.

Таким чином, застосовуючи забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1, місцевий суд не навів правових підстав застосування такого заходу, обґрунтування необхідності його застосування, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Апеляційний суд ставиться критично і до покладення судом першої інстанції в ухвалі про забезпечення позову обов’язків щодо невизначеного кола осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, ухвала суду першої інстанції в частині застосування заходу забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1, підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині застосування заходу забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1.

Керуючись п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2018 року в частині застосування заходу забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1 скасувати та прийняти в цій частині нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії з приводу нежитлового приміщення літ. «З», загальною площею 102,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька  область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд.28в/1 відмовити.

В іншій частині ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

 Судді: Підпис О. С. Панасюк

ОСОБА_9 Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев