Справа  № 2 – 782/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року                               м. Звенигородка

Звенигородський районний  суд Черкаської області

         у складі: головуючої судді             Демченко  В.С.

                   при секретарі                 Некречій Н.Я.

              за участі: представників позивачки ОСОБА_1,

                          ОСОБА_2

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_3 до Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з  позовом до Козацької сільської ради та просить визнати за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_4, який помер 08.05.1998 року в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області, яке складається із земельної ділянки розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка належала йому на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 20.02.2004 року Звенигородською райдержадміністрацією. Позов обгрунтовується тим, що після смерті її брата ОСОБА_4 08.05.1998 року відкрилась спадщина, яка складається із вказаної земельної ділянки. Після смерті брата вона фактично прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння та управління спадковим майном, а саме на протязі шести місяців після смерті брата вона забрала сертифікат на землю, на підставі якого пізніше нею було отримано державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.

В судове засідання позивачка та представник відповідача не з’явились, надали суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивачки ОСОБА_2 під час розгляду справи уточнила позовні вимоги  та просить  суд встановити  факт, що ОСОБА_3 на протязі шести місяців з моменту відкриття спадщини  після смерті 08.05.1998 року її брата ОСОБА_4 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном померлого, а також визнати за позивачкою право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_4, яке складається з земельної ділянки розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка належала йому на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 20.02.2004 року Звенигородською райдержадміністрацією.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю, та пояснив, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті 08.05.1998 року її брата ОСОБА_4, оскільки вона фактично вступила у володіння та управління його спадковим майном – земельної ділянки, розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

Судом встановлено, що:

08.05.1998 року в с. Козацьке, Звенигородського району Черкаської області помер ОСОБА_4 та відкрилася спадщина на належну йому на підставі виданого 20.02.2004 року  Державного  акта на право власності серія ЧР № 069261 на земельну ділянку   площею 3,71 га, яка розташована в межах Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на ім’я ОСОБА_5 (а.с.7, 9).     Рішенням Звенигородлського районного суду від 15.09.2009 року встановлено, що вказаний державний акт належить ОСОБА_4 (а.с. 10-11).

     Заповіту  ОСОБА_4 не залишив.    

    Позивачка є  сестрою померлого.Даний факт  підтверджується актовими записами про їх народження. Так, згідно актового запису про народження № 63 зробленого  14 жовтня  1935 року Козацькою сільською радою  Звенигородського району Черкаської області  батьками  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 були  ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

    Згідно актового запису № 258  про народження ОСОБА_4, який народився  7 листопада 1939 року  в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області  також були  ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Відповідно до довідки Звенигородської державної нотаріальної контори № 1170 від 17.12.2009 року, після смерті ОСОБА_4 08.05.1998 року спадкова справа не відкривалась, спадкоємці до Звенигородської державної нотаріальної контори не звертались (а.с. 27).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

П. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України: від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23.06.2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадшини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. У випадках відкриття спадщини до 01.01.2004 року, необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, а саме – відповідні норми ЦК УРСР (розділ VII Спадкове право ст. ст. 524-564).

Враховуючи те, що брат позивачки помер 08.05.1998 року, тобто до набрання чинності ЦК України в редакції від 01.01.2004 року, до вирішення спору в даній цивільній справі необхідно застосовувати норми ЦК УРСР.

Згідно ст. 530 ЦК УРСР при відсутності  спадкоємців першої  черги  або  неприйняття ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги  не закликаються до спадкування, успадковують у рівних часткає  спадкоємці  другої черги. До яких відносяться сестри померлого.

Оскільки  ОСОБА_4 заповіту не залишив, спадкоємців першої черги після нього немає,  позивачка є його спадкоємицею.

    Згідно ст. 548 ЦК УРСР  для придбання спадщини  необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Ст. 549 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

П. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» встановлено, що передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Таким чином, оскільки позивачка не зверталась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але фактично вступила в управління та володіння спадкового майна, що складається з земельної ділянки, розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради, то вона фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, необхідно встановити  факт прийняття  позивачкою  спадщини після померлого  08.05.1998 року брата ОСОБА_4, оскільки вона в шестимісячний строк після смерті спадкодавця   фактично вступила  в управління і володіння спадковим майном  та визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельноу ділянки розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради, що належала померлому 08.05.1998 року ОСОБА_4

На підставі ст. 524,-527, 530,548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 234, 235,256 – 259 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_3, після смерті її брата ОСОБА_4, яка настала 08.05.1998 року.

Визнати за ОСОБА_3  право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_4, яке складається з земельної ділянки розміром 3,71 га, розташованої в межах Козацької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка належала йому на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 20.02.2004 року Звенигородською райдержадміністрацією.

Копію рішення протягом п’яти днів з дня проголошення рішення направити позивачці та представнику відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано  апеляційному  суду  Черкаської  області  через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження чи   без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

          Суддя