№2а-931/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська,
Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд
у складі:
головуючої судді Федоріщева С.С.
при секретарі Драгунцевій С.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті державної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 08.01.2007року народила сина ОСОБА_2, про що Дніпровським відділом РАЦС м. Дніпродзержинська було зроблено актовий запис №61 від 26.01.2007року. Відповідачем по справі позивачці була призначена допомога по догляду за дитиною. Позивачка вважає, що відповідач невірно нараховував та сплачував зазначену допомогу, оскільки допомога виплачувалася в розмірі передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» та положень Закону України «Про державний бюджет на 2008рік». При зверненні до відповідача, щодо перерахунку та виплати недоплаченої допомоги позивачка отримала відмову в здійсненні вищезазначених дій. Позивачка вважає дії відповідача такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки суперечать Конституції України та рішенню Конституційного суду України від 09.07.2007року та просить зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період з 01 січня 2007 року по 01 листопада 2008року в розмірі 2839,23грн. та зобов’язати сплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму встановленому діючим законодавством у подальшому з наступним підвищення виплат, перерахувати недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнути з відповідача витрати пов’язані з розглядом справи. В судове засідання позивачка з’явилася, та надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача по справі – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнав повністю, надавши письмові заперечення проти позову. В своїх запереченнях зазначив, що виплата допомоги здійснювалась відповідно до Законів України «Про державний Бюджет України на 2007рік» та «Про державний Бюджет України на 2008рік», згідно яких встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною. Вказує також, що виплати здійснюються за рахунок коштів та в межах субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Рішення Конституційного суду, на яке посилається позивачка на думку відповідача не надає законодавчого права для застосування показника прожиткового мінімуму. Крім того відповідач вважає, що взагалі не є належним відповідачем по справі оскільки проводить виплати в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами.
Суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача по справі, згідно вимог ч.3 ст.122 КАС України, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового розгляду у суду відсутня, є можливість провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Судом встановлено, що 08.01.2007року позивачка ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Позивачка ОСОБА_1 перебуваючи з моменту народження дитини у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку знаходилася на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська. Відповідачем як органом, який призначає та здійснює виплату державної допомоги, була призначена допомога при народженні дитини, що підтверджується довідкою та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 року з урахуванням доходів в сумі 2839,23грн.
9 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» щодо обмеження розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши, що виплати не можуть бути меншими ніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для особи віком до шести років. Позивачка звернулася до відповідача з відповідною заявою про перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про сплату боргу, що утворився. Однак, 26.02.2009року відповідач своїм листом відмовив у здійсненні перерахунку та в доплаті допомоги, що підтверджується листом.
Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених ним Законом та іншими законами України.
Згідно ст.3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років визначений в ст.62 Законом України "Про Державний бюджет України на 2007р." і становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" дію ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено з метою приведення окремих норм законів у відповідність з Законом України "Про Державний бюджет України на 2007рік".
Ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" встановлено, що у 2007році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", передбачена у розмірі, що дорівнює - різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У 2007р. позивачка отримувала вищезазначену допомогу, починаючи з січня 2007р. у розмірі, що обчислюється відповідно до ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік".
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 59, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007року №22 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік".
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У ст.74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, що передбачено у самому рішенні.
Положення абзацу третього ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціальної о захисту населення за місцем проживання батьків.
З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська є належним відповідачем за вищевказаним позовом, оскільки представник в своїх письмових запереченнях та в своїх поясненнях вказували та не заперечували проти того факту, що саме вони здійснюють нарахування та належні виплати соціальної допомоги та подають відповідні дані в Міністерство праці та соціальної політики України для формування кошторису щодо соціальних виплат.
Також суд приходить до висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій по перерахунку та виплаті позивачці соціальної допомоги в належному розмірі в період з 01 січня 2007 року по 01 листопада 2008року включно.
Відповідно до ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний суд України», єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний суд України, який приймає рішення та надає висновки у справах щодо конституційності законів. Отже, до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), однак прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів є виключною юрисдикцією Конституційного суду України. Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.
З огляду на викладене, щодо вимог позивачки визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті одноразової допомоги при народженні дитини суд вважає, що відповідачем була правомірно призначена допомога при народженні дитини у розмірі 1688,63гривень, виходячи з наступного. Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:
- абзац 2 ч.2 ст.56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- п.14 ст.71 Закону: призупинити дію ст.12 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В той же час, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень. Отже дії відповідача в даному випадку відповідали чинному законодавству.
Суд зазначає, що вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити виплату недоотриманої допомоги у відповідній сумі також не підлягає задоволенню оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років, що стане підміною функцій органів соціального населення, що неприпустимо відповідно до принципу поділу державної влади, закріпленому ст.6 Конституції України. Крім того стягнення вищезазначеної суми судом може створити загрозу невиконання поточних зобов’язань та утворення заборгованості перед громадянами які перебувають на обліку у відповідача і також отримують державну допомогу.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню оскільки виплата та нарахування державної допомоги здійснювалась в межах державних асигнувань, проведених на ці виплати, тобто вина відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачці відсутня, в зв’язку з чим на нього не може бути покладений обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди. Крім того позивачка сама зазначала в судовому засіданні, що звернулася до суду тільки на початку 2009року, пройшов невеликий проміжок часу який не міг порушити на думку суду звичний ритм життя як зазначено у позивачки, позивач на протязі 2007року отримувала допомогу у визначених розмірах та не вважала їх такими, що порушують її права. Позивач також не змогла пояснити суду чому саме вищезазначена сума зазначена позивачем для задоволення спричиненої їй моральної шкоди та якими доводами та доказами вона може довести її спричинення.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст.100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка отримала відповідь про відмову у здійснені перерахунку в червні 2009року, таким чином дізнавшись про порушення своїх прав і неможливості врегулювання спору в досудовому порядку, таким чином суд вважає що застосування позовної давності в даному випадку неможливе, оскільки річний строк звернення до суду не минув.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неповної виплати сум допомоги по догляду за дитиною у 2007році, і керуючись ч.2 статті II Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов. Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошевих сум законом покладено на відповідача, у зв’язку із чим суд не може виконувати обов’язку суб’єктів владних повноважень, покладених на них законом.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право позивача в такому випадку має бути захищене шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми за відповідний період.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті державної грошової допомоги, – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська щодо нарахування, призначення та виплати державної грошової допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок ОСОБА_1 соціальної виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та здійснити її виплату з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати виготовлення повного тексту постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2009 року.
Суддя Федоріщев С.С.