Справа № 597/321/18

Провадження №1-кп/597/37/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Торської І.В.

з участю секретаря Фаринник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12017210000000310 від 09 листопада 2017 року за обвинуваченням:

       - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, безпартійного, депутатом не являється, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурор Кашлюк І.В.

потерпілий                                 ОСОБА_2

потерпіла                                 ОСОБА_3        

обвинувачений ОСОБА_1

захисник                                 ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

       09 листопада 2017 року близько 15 години 50 хвилин водій ОСОБА_1 без пасажирів та вантажу керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 рухався автодорогою “Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече” зі сторони м.Заліщики в бік м.Чортків Тернопільської області. Під час руху водій ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять : “дорожні умови”, “дорожня обстановка”, і виконання їх вимог), 2.3 (б,д) ПДР України, які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Під час руху на 438 км. + 200 м. вказаної атодороги, що неподалік с.Дзвиняч Заліщицького району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 рухався у напрямку м.Чортків прямою ділянкою автодороги під час чого змінив напрямок свого руху ліворуч та в подальшому виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. В цей час у бік м.Заліщики в межах своєї смуги рухався технічно справний до ДТП автомобіль НОМЕР_2 із чотирьма пасажирами під керуванням ОСОБА_5. Внаслідок виїзду автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на зустрічну смугу, він створив своїми діями аварійну обстановку в якій позбавив інших учасників дорожнього руху, зокрема водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 запобігти зіткненню. Автомобілі зіткнулись на смузі руху до м.Заліщики, тобто на смузі, якою рухався автомобіль НОМЕР_3 та зустрічній відносно руху автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з численними переломами кісток скелета та розриву печінки від яких помер на місці події, а пасажири вказаного транспортного засобу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 закритий внутрішньосуглобний перелом зовнішнього відростка лівої великогомілкової кістки і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 закритий перелом правої ключиці в ділянці її зовнішнього кінця, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

       Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

       Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у вчиненні грубого порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі наслідки смерть потерпілого ОСОБА_5 та заподіяно середньої тяжкості тілесні укодження потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_6, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.286 КК України.

       Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 дав пояснення, що 09 листопада 2017 року близько 15 години 50 хвилин він без пасажирів та вантажу керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_4 рухався автодорогою “Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече” зі сторони м.Заліщики в бік м.Чортків Тернопільської області. В цей час на ділянці дороги біля с.Дзвиняч Заліщицького району Тернопільської області відбулося зіткнення із грузовим автомобілем. Обвинувачений зазначив, що не пам'ятає обставин зіткнення. Останнє що пам'ятає це те, як на авто НОМЕР_1 рухався в м.Заліщики Тернопільської області до моменту виїзду за межі населеного пункту. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати та не позбавляти його права керування транспортним засобом.

       Обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

       Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.        

       У своїх рішеннях “Ірландія проти Сполученого Королівства” від 18.01.1978 року, “Коробов проти України” від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення “поза розумним сумнівом”, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.        

       Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

       Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України є щире каяття.        

       Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлено.

       Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

       При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, форму вини вчиненого діяння, дані, що характеризують особу обвинуваченого, ставлення до скоєного, позицію прокурора та потерпілих, те, що він свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, є інвалідом другої групи, а обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий, тому виправлення його на думку суду можливе без ізоляції від суспільства, і покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі з позбавленням керування транспортним засобом у межах санкції ч.2 ст.286 КК України з подальшим звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України з покладенням на обвинуваченого певних обов"язків на підставі ст.76 КК України і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.        

       Цивільний позов не заявлявся.

       Запобіжний захід не обирався.

       Речові докази у справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

       Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінально процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

       ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком у два роки.

       На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк у два роки.

       Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

       - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

       - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

       - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 9 956,50 грн. (дев”ять тисяч дев”ятсот п”ятдесят шість) гривень 50 копійок за проведення експертиз.

       Речові доказ - ліве переднє колесо автомобіля НОМЕР_5, який знаходиться в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області, повернути власнику.

       Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд Тернопільської облласті протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

       Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

       Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

       Суддя                                                                        Торська І.В.