Справа № 1003/6035/12 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.

Провадження № 22-ц/780/2146/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 26 05.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року                                                         м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів                 Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Ярмола О.Я., постановлену в м. Біла Церква 26 грудня 2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2017 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання, просив видати дублікат виконавчого листа № 1003/6035/12, яким стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» суму заборгованості та судові витрати, визнати поважними причини пропуску банком строку для пред’явлення виконавчого листа та поновити його.

Заяву мотивував тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року на користь банку стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 529052,69 грн. та судові витрати. На виконання даного рішення судом були видані виконавчі листи та 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження.

22 вересня 2017 року банк направив запит до Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 міського управління юстиції щодо повернення виконавчого листа, але будь-якої інформації не надійшло. Отже, банк як стягувач у зв’язку із втратою виконавчого листа та пропущенням терміну пред’явлення виконавчого листа до виконання позбавлений законного права на можливість повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання та отримання з боржника значної суми коштів.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року заяву ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» залишено без задоволення.

Заявник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити повністю, строк для пред’явлення виконавчого листа – поновити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 128 ЦПК України розглянув заяву у відсутності заявника, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вказував, що 15 лютого 2018 року до ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» надійшла відповідь в.о. начальника ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби, яка датована 20 листопада 2017 року, із якої вбачається, що 31 серпня 2015 року державний виконавець прийняв рішення про повернення виконавчого листа у виконавчому провадженні, а постанова і оригінал виконавчого документа повернуті стягувачу. Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що виконавчий лист втрачений органами державної виконавчої служби. У зв’язку з втратою виконавчого листа та пропущенням терміну пред’явлення виконавчого листа до виконання банк як стягувач був позбавлений законного права та можливості пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував зміни, що були внесені до Закону України «Про виконавче провадження», якими визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим законом – три роки. Суд взагалі не застосував при обґрунтуванні свого рішення поточне законодавство щодо чинності та строку пред’явлення виконавчого документа, посилаючись як на дійсний факт, що строк пред’явлення виконавчого листа закінчився. З урахуванням положень про переривання строку пред’явлення виконавчого листа до виконання і строків, встановлених новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження», календарний строк пред’явлення виконавчого листа – 31 серпня 2018 року, оскільки виконавче провадження закінчене 31 серпня 2015 року.

Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

До матеріалів справи приєднане заперечення відповідача ОСОБА_4 на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення ухвали, заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Такі ж вимоги встановлювалися ст. ст. 370, 371 ЦПК України в редакції станом на день звернення ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання.

Разом із тим в порушення вимог цивільного процесуального закону в матеріалах справи відсутні докази повідомлення учасників справи про час і місце розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання.

На а. с. 145 - 147 знаходяться повістки про виклик до суду на 26 грудня 2017 року учасників судового процесу у справі без зазначення підстав їх виклику, підписи учасників на цих розписках відсутні.

Повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув заяву ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», не переконавшись, що заявник повідомлений про час і місце розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання.

Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року не можна вважати законною та обґрунтованою, а відтак вона підлягає скасуванню.

Вирішуючи по суті заяву ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання, апеляційний суд виходить із наступного.

Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року задоволено позов ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 529052,69 грн. та судовий збір (а. с. 106 – 107).

18 липня 2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист на виконання даного рішення із зазначенням строку пред’явлення до виконання 19 червня 2013 року (а. с. 119).

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 міськрайонного управління юстиції від 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38569211 (а. с. 140).

22 вересня 2017 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до начальника ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, де вказав, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження, стан виконавчого провадження – завершено, стан виконавчого документа – повернений стягувачу. Станом на сьогоднішній день постанова про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа не надходила, що унеможливлює повторне пред’явлення виконавчого листа до виконання. На підставі вищевикладеного просив направити на адресу ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригінал виконавчого листа, у випадку направлення їх на адресу банку, надати підтвердження поштового відправлення, у випадку втрати виконавчого листа звернутися з поданням про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків на його пред’явлення (а. с. 142).

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Статтями 370, 371 ЦПК України в редакції чинній на час подання ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заяви про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів встановлено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 Перехідних положень чинного ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 443 чинного ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 20 листопада 2017 року № 58604, який надійшов на адресу банку 15 лютого 2018 року і доданий до апеляційної скарги, повідомлено, що відповідно до даних АСВП у період з 17 червня 2013 року по 31 серпня 2015 року в ОСОБА_5 міському відділу державної виконавчої служби перебував на примусовому виконанні виконавчий документ № 2/1003/1191/2012 від 18 липня 2012 року. 31 серпня 2015 року державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено відповідну постанову. Постанова та оригінал виконавчого документу, з відповідною відміткою, повернутий стягувачу. Реєстри на відправлену кореспонденцію за 2015 рік знищені у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а. с. 197).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «ОСОБА_6 проти Італії»).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

За змістом частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендоване поштове відправлення – це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу – повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2/1003/1191/2012 від 18 липня 2012 року втрачено, що підтверджується листом ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби від 20 листопада 2017 року № 58604.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо діючого терміну пред’явлення виконавчого листа до виконання з урахуванням вимог ч. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 чинного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Виконавчі листи про стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором та судового збору видані 18 липня 2012 року під час дії попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження», ст. 22 якого передбачалося, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Разом із тим, Закон України «Про виконавче провадження» в новій редакції набрав чинності 05 жовтня 2016 року, а отже дія п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону на дані виконавчі листи, видані 18 липня 2012 року, строк пред’явлення до виконання яких сплив до набрання чинності цією редакцією, не поширюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на 31 серпня 2015 року, строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред’явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Аналогічним чином врегульоване переривання строку давності пред’явлення виконавчого листа до виконання і п. 1 ч. 4 ст. 12 діючого Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки згідно листа ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби від 20 листопада 2017 року № 58604, 31 серпня 2015 року державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно та винесено відповідну постанову, перебіг строку пред’явлення виконавчого документа до виконання було поновлено з цієї дати.

Однак, оскільки річний строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, встановлений попередньою редакцію Закону України «Про виконавче провадження», після поновлення його перебігу закінчився 31 серпня 2016 року до набрання редакції законної сили Законом України «Про виконавче провадження» 05 жовтня 2016 року.

Разом із тим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, внаслідок чого останній був позбавлений можливості дізнатися про переривання строку виконавчого провадження і нездійснення виконавчих дій, хоча мав законні підстави сподіватися, що він буде повідомлений про такі обставини відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», апеляційний суд вважає, що строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин.

Виходячи із вищевикладеного та враховуючи вказані вище норми права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання, оскільки виконавчий документ втрачено, що підтверджується довідкою виконавчої служби, а строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України – скасуванню, оскільки заяву про скасування заходів забезпечення позову розглянуто судом за відсутності заявника, із прийняттям нової постанови про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року скасувати і прийняти нову постанову.

Заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 1003/6035/12, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» 529052,69 грн. та судові витрати у сумі 804,75 грн. із кожного.

Визнати поважними причини пропуску Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» строку для пред’явлення виконавчого листа № 1003/6035/12, яким стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» 529052,69 грн., а також судові витрати у сумі 804,75 грн., та поновити пропущений строк пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із кожного на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» судові витрати в розмірі 929 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2018 року.

Головуючий:         Кашперська Т.Ц.

Судді:         Сержанюк А.С.

        ОСОБА_7