Справа № 2а – 726/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої – судді Баєва О.І.
при секретарі Шутяк З.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення коштів, -
в с т а н о в и в :
06.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просить визнати протиправними дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо донарахування та виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради перерахувати в її користь недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період за 2007 – 2009 рік. в сумі 7 194,29 грн.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що 04.07.2007 року вона народила дитину – ОСОБА_2 і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Всупереч вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та п.3 ст. 22 Конституції України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась не в повному обсязі. Просить стягнути різницю між допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку та розміром прожиткового мінімуму. Просила поновити пропущений нею строк звернення до суду. Справу просила слухати у її відсутності.
Представник відповідача – Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засідання не з’явився. Від відповідача надійшли письмові заперечення щодо позову. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає часткового задоволенню з таких мотивів.
04.07.2007 року ОСОБА_1 народила дитину – ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження дитини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим же Законом та іншими законами України.
Відповідно до цього ж Закону призначається, як вид державної допомоги сім’ям з дітьми – допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказаний вид державної допомоги сім’ям з дітьми призначається і виплачується через органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим же Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції що діяла у 2007 році, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 гривні, з 1 квітня – 463 гривні, з 1 жовтня – 470 гривень.
Абзац 3 частини 2 статті 56 цього ж Закону України передбачив, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року вказана норма абзацу 3 частини 2 статті 56 цього Закону визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Незважаючи на це допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку ОСОБА_1 виплачувалася в меншому розмірі, відповідно до представленої довідки.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», підлягають задоволенню з часу набрання законної сили Рішення Конституційного Суду України.
Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги за 2008 рік, то суд вважає, що вона також підлягає задоволенню.
Пунктом 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в новій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Хоча вказане Рішення Конституційного Суду України прямо не встановлює неконституційність пункту 23 розділу 2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» висновок Кунституційного Суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх носить загальний характер, стосується не лише неможливості внесення цим законом змін до Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про оплату праці», а і до інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожної людини.
Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) справа N 1-29/2007 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 пункт 4, де зазначено, що зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України Бюджетному Кодексі то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача підлягають до задоволення – в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо невиконання рішень Конституційного Суду України № 6 – рп та № 10 – рп та в частині зобов’язання проведення донарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 2007 р. по 2008 р.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
Керуючись ст.ст.6,8,9,11,69,71,86,94,128,158,160,162,163 КАС України, ст. 22, 152 Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р., -
п о с т а н о в и в :
Поновити пропущений строк звернення до суду. Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині невиконання рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09.07.2007 року та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Зобов’язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести донарахування і виплату недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірах, визначених Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, а саме – у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років щомісячно.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Баєва О.І.