Справа № 1-421

2009 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада 2009 року       Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:        головуючого – судді            Кавацюк В.І.

                при секретарі                        Бакаїм М.В.

               з участю прокурора              Денеги О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4, не  працюючої,раніше не судимої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.  191 ч. 3 КК України, -

у с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_1,  працюючи  у  магазині  продуктів СПДФО ОСОБА_3,  на  посаді продавця, згідно договору  про повну  індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.08.2008 року  будучи матеріально відповідальною особою, маючи вільний  доступ  до  коштів, котрі  надходили у  магазин в  якості  прибутку  від реалізації товарів,  в період  часу з січня  2009р.  по 02 серпня 2009 року привласнила та розтратила ввірені їй кошти на   суму  18071,76 грн.

Крім того, підсудна  ОСОБА_1 працюючи у   вищевказаному магазині,  на  посаді продавця, повторно,  в період  часу з 02 серпня   2009р.  по 13 вересня 2009 року,  привласнила та розтратила ввірені їй кошти на  суму  6678,44 грн.,  а всього на  загальну  суму  24750,20 грн.

В ході досудового слідства і в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась та пояснила, що вона дійсно з 01.07.2008р. працювала на  посаді  продавця у  магазині  продуктів СПДФО  ОСОБА_3 01.08.2008 року з  нею  був  укладений договір  про  повну матеріальну відповідальність. Маючи  вільний  доступ  до каси магазину  вона в період  часу  з січня 2009 р. по 02 серпня 2009р. та  з 02 серпня 2009 року по 13 вересня 2009р.  привласнила  собі ввірені  кошти  СПДФО ОСОБА_3  на  загальну  суму 24750,20  грн. Вищевказану  суму  вона позичила  знайомій  своєї дочки ОСОБА_4 для  лікування. В скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Крім повного визнання підсудною ОСОБА_1  своєї вини, її винуватість у вчинені злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами не оспорювались в судовому засіданні ні підсудною ОСОБА_1, ні іншими учасниками судового розгляду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та її дії вірно кваліфіковані за ст. 191 ч.3 КК України, так як вона своїми умисними діями  вчинила привласнення та розтрату чужого майна,  яке було  їй  ввірене  та  перебувало  в  її віддані,  вчинене  повторно.

Призначаючи підсудній  ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер  та тяжкість вчиненого нею злочину, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, те, що вона у вчиненому щиро розкаялась, позитивно характеризується за місцем проживання, має  на утриманні неповнолітнього сина і приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі  з позбавленням права  обіймати   посади, пов”язані з  обслуговуванням товарно - матеріальних  цінностей  терміном  на два   роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену  ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

      Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи  кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання  та періодично з”являтись для реєстрації.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Позов прокурора задовольнити  повністю. Стягнути з засудженої  ОСОБА_1 в  користь  потерпілої  ОСОБА_3  24 750, 20 грн. (двадцять чотири тисячі  сімсот п”ятдесят гривень двадцять копійок) у відшкодування  шкоди,  завданої злочином.

Речові докази, які  зберігаються при матеріалах  даної  кримінальної  справи, а  саме: паспорт  громадянки України виданий Городоцьким РВ ГУМВСУ у  Львівській області  на  ім”я ОСОБА_1 та  трудову  книжку  останньої - повернути засудженній ОСОБА_1; книгу  обліку  надходжень та  витрат  СПДФО ОСОБА_3І - повернути  потерпілій ОСОБА_3 ( а.с.60).

На вирок може бути подана апеляція до  апеляційного суду Львівської області  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                    В.І. Кавацюк