Справа № 1-307/2006, 1-12/2007р.
Вирок
Іменем України
22 лютого 2007 року Корюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в
складі:
головуючого судді - Якимець Т.Є.
при секретарях - Вороніній О.І., Герасименко Л.М., Пестовій 0.0.
з участю прокурора - Сєннікова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці кримінальну
справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Кременчука, українця, громадянина України, не працює, освіта середня, неодруженого, проживає: АДРЕСА_1, судимого: ІНФОРМАЦІЯ_2 року Крюківським райсудом м.Кременчука Полтавської області за ст. 15-186 ч.2, 69 КК України до 3 років позбавлення волі. Постановою Ленінського райсуду м.Полтави від ІНФОРМАЦІЯ_3 року невідбутий строк покарання скорочений на 1/2 відповідно до ЗУ "Про амністію" від 31.05.2005 року. Звільнений ІНФОРМАЦІЯ_4 року;
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 18 6 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 року близько 04 годин в М.Кременчуці по вул.60 років Жовтня біля зупинки громадського транспорту "Дормаш" шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_2, яке виразилось в нанесенні ударів кулаком в обличчя, відкрито заволодів чужим майном - майном ОСОБА_2, а саме: шкіряною курткою вартістю 780грн.. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудній винним себе не визнав, дав пояснення, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року після 2-3 годин ночі він повертався з ОСОБА_3 з бару "Джос" додому в сторону с.Молодіжного. На зупинці транспорту AT "Кредмаш" на бордюрі лежала куртка, він її підняв, струсив, одягнув і продовжили йти додому. Біля лікерогорілчаного заводу їх затримали працівники міліції. При затриманні працівники міліції вилучили у нього куртку потерпілого, примусили його визнати, що саме він побив потерпілого і забрав куртку. І він і ОСОБА_3 були в нетверезому стані. В маршрутному таксі в ту ніч вони не їхали. На очній ставці з потерпілим його пояснення записані вірно.
Вина підсуднього підтверджується поясненнями:
- потерпілого ОСОБА_2 про те, що в ніч з 13 на ІНФОРМАЦІЯ_5 року він їхав
маршрутним таксі, яке має високу стелю та задній вихід. Коли на зупинці "Центральний
ринок" він сів в таксі, двоє невідомих там уже знаходилися. Він сів попереду них.
Спочатку відбулося безпричинне з"ясування відносин на словах, яке переросло в бійку.
Хлопці його штовхали, він повернувся і когось з них також вдарив. Під час бійки
невідомі натянули йому на голову його куртку, потім стягнули її з нього, точніше, він
вискочив з неї. В цей час маршрутне таксі зупинилося неподалік від зупинки AT
"Кредмаш", куртка впала на землю, хлопці схопили куртку та побігли в сторону
залізничного парку. Він побіг за ними, але останні зникли. В ДК "Кредмаш" він
зателефонував в міліцію. Разом з працівниками міліції в районі лікерогорілчаного заводу
вони затримали хлопців, один з них був в його куртці. Візуально підсудній це один з
хлопців, які билися з ним в маршрутці і потім були затримані в його куртці. Хлопці були
худорляві, обличя їх він не пам"ятає.
- свідка - слідчого по справі- ОСОБА_4 про те, що пояснення підсуднього
записувалися зі слів останнього, недозволених методів ведення слідства до
підсуднього не застосовувалось;
свідка - працівника міліції - ОСОБА_5 про те, що при затриманні ОСОБА_1 давав пояснення сам, недозволених методів ведення слідства до нього не застосовував; свідків - працівників міліції - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про те, що разом з потерпілим вони затримували підсуднього та його товариша по вул.Чкалова в М.Кременчуці, при цьому потерпілий впізнав свою куртку на одному з затриманих.
Крім того, вина підсуднього підтверджується: товарним чеком (а.с. 9);
протоколом огляду речового доказу - шкіряної куртки (а.с. 10); протоколами зводин віч на віч між потерпілим та свідком ОСОБА_7 (а.с.37), між потерпілим та свідком ОСОБА_6 (а.с. 38);
вироком Крюківського райсуду М.Кременчука Полтавської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.52);
постановою пом.прокурора м.Кременчука від ІНФОРМАЦІЯ_6 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників БПС при КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7, ОСОБА_6 за ст.ст. 364, 365 КК України; іншими матеріалами справи і суд вважає вину підсуднього доведеною.
Дії підсуднього ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно відкрито викрав чуже майно - майно ОСОБА_2 на суму 7 80грн..
Не визнання підсуднім вини в скоєнні злочину суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, позитивну характеристику підсуднього за місцем мешкання, повне відшкодування шкоди, як обставини, які пом'якшують покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів призначити йому міру покарання у вигляді позбавлення волі з приміненням ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбуття покарання.
Речовий доказ суд вважає необхідним повернути потерпілому. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним і призначити міру покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком випробування 1 (один) рік.
Зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинної сили залишити попередню -підписку про невиїзд.
Речовий доказ: шкіряну куртку повернути ОСОБА_2 (а.с. 12).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.