№ провадження 33/781/147/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року м. Кропивницький

       Апеляційний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Олексієнко І.С.,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.04.2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює майстром в КП «Житлосервіс 2012», зареєстрований та мешкає за адресою вул. Героїв Дніпра, буд.№38 с. Власівка м. Світловодська Кіровоградської області, депутата Світловодської міської ради

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік

В С Т А Н О В И В:

Постановою Cвітловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 25.04.2018 року  ОСОБА_3  визнаний винним у тому, що він 06 березня 2018 року близько 23 години в с. Власівка м. Світловодськ Кіровоградської області, керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI COUPE», номерний знак AE 3525 EI, виїхав від ресторану «Мастер» на головну дорогу по вулиці Молодіжна де, після обгону спеціалізованого службового автомобіля патрульної поліції, був зупинений поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка в зв’язку з вчиненням порушення вимог Правил дорожнього руху України, оскільки номерний знак керованого ним автомобіля, в темну пору доби був неосвітленим. При цьому, 06 березня 2018 року о 23 годині 20 хвилин, після зупинки поліцейським на дорозі навпроти будинку №28 по вулиці Молодіжна в с. Власівка м. Світловодська Кіровоградської області, водій транспортного засобу марки «HYUNDAI COUPE», номерний знак AE 3525 EI, ОСОБА_3, на вимогу поліцейського – інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5, в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у закладі охорони здоров’я, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події від 06.03.2018 року, поясненнями свідків у судовому засіданні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, поясненнями  інспекторів сектору реагування патрульної поліції Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 та ОСОБА_10

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує скаргу тим, що суд у порушення вимог ст.ст. 30 ч.1 і 2, 33 КУпАП, виніс постанову без всебічного з’ясування обставин та повного дослідження матеріалів справи. Вказує, що у протоколі він не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення суть порушення сформульована незрозуміло, адже не вказано, що водій відмовився саме від огляду на стан наркотичного сп'яніння та правильно не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Також у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і додатково спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Крім того, для підтвердження стану тверезості був змушений після складання протоколу пройти огляд на стан сп’яніння в загальному порядку, про що свідчить висновок від 07.03.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за зверненнями громадян. Згідно із висновком ОСОБА_3 о 02:10 год. пройшов огляд на стан сп’яніння, за результатами якого ознак сп’яніння не виявлено, однак суд безпідставно не врахував зазначенні обставини. Крім того, пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не можна вважати такими, що підтверджують факт відмови водія ОСОБА_3 від огляду на стан наркотичного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, оскільки з їх пояснень видно, що є відмінність між даними внесеними у протокол, а саме час складення протоколу 23 години 20 хвилин 06 березня 2018 року, при тому як свідки пояснили, що вони були залучені поліцейськими об 01-й годині ночі 07 березня 2018 року.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу ОСОБА_3, зваживши та проаналізувавши доводи скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку суддею вищезазначені вимоги Закону належним чином виконані.

Згідно ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно  з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що дійсно 06 березня 2018 року після відпочинку в ресторані «Мастер» в с. Власівка, близько 22 години 55 хвилин він керував транспортним засобом «HYUNDAI COUPE» д.н.з. AE 3525 EI по вул. Молодіжна в с.Власівка, та біля будинку №28 був зупинений працівниками поліції за те, що на його автомобілі був неосвітленим задній номерний знак. З ним в автомобілі був його друг ОСОБА_6 Працівниками поліції була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за неосвітлений номерний знак за що накладено штраф у розмірі 170 грн., який він пізніше сплатив. При цьому, поліцейський ОСОБА_5 06 березня 2018 року на дорозі перед складанням документів вихватив у нього посвідчення водія, розмовляв з ним в грубій формі, вимагав відчинити багажник автомобіля для перевірки на незаконне перевезення вогнепальної зброї, проте дозволу на огляд не надав. При розмові поліцейський заявив про підозру в тім, що в його – ОСОБА_3 поведінці є ознаки наркотичного сп’яніння, та запропонував йому пройти в лікарні медичний огляд. Він відмовився їхати з ОСОБА_5 для проходження медичного освідування оскільки ОСОБА_5 був агресивно налаштований проти нього, тому він відчував гнів та не бажав їхати з ОСОБА_5 турбуючись про свою безпеку так як боявся поліцейських. ОСОБА_5 в присутності двох свідків склав на нього протокол про відмову в проходженні медичного огляду на стан наркотичного спяніння. Він зателефонував у чергову частину поліції на «102» та викликав наряд поліції для проходження медичного огляду на стан сп’яніння. Після складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП його друг ОСОБА_6 повіз його до Світловодської лікарні, де лікар-нарколог провів медичний огляд, та видав йому висновок від 07 березня 2018 року о 02 год. 10 хв. про те, що ознак сп’яніння у нього не виявлено.

Разом з цим, вина ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими судом першої інстанції, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №028352 від 06 березня 2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду в присутності двох свідків (а.с.1).

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в доданих до протоколу поясненнях та в судовому засідання місцевого суду підтвердили, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 в присутності них відмовився від проходження медичного огляду в Світловодській ЦРЛ Кіровоградської області та (а.с.3,4)

Крім того, допитаний в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_6  пояснив, що дійсно 06 березня 2018 року після відпочинку з ОСОБА_3 в ресторані «Мастер», вони їхали в транспортному засобі HYUNDAI COUPE д.н.з. AE 3525 EI яким керував ОСОБА_3 По вул. Молодіжна в с.Власівка їх зупинили працівниками поліції з причини неосвітлення номерного знаку в нічний час. Працівники поліції попросили оглянути права ОСОБА_3 та після огляду забрали їх. Крім цього, поліцейський розмовляв в грубій формі та просив відкрити багажник для огляду на незаконне перевезення зброї. Після чого поліцейські запідозрили, що в ОСОБА_3 є ознаки наркотичного сп’яніння, та запропонували проїхати на освідування в лікарню, проте ОСОБА_3 відмовився їхати з працівниками поліції які його зупинили. ОСОБА_3 зателефонував на «102» для виклику іншого наряду поліції для супроводження його в лікарню на освідування. На прохання ОСОБА_3 він відвіз його в лікарню де той пройшов медичний огляд, тобто ОСОБА_3 передав керування своїм автомобілем свідку ОСОБА_6

ОСОБА_7 того, перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а під час провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП. Упередженого ставлення суду першої інстанції до ОСОБА_3 не встановлено.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд заслухав ОСОБА_3, який визнав факт відмови від проходження медичного огляду, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на висновок лікаря ЦРЛ щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння №1 від 07.03.2018 року, який долучений до матеріалів справи, та в якому зазначено про те, що на момент огляду у ОСОБА_3 ознак наркотичного сп'яніння не виявлено, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вказаний висновок лікаря не спростовує того факту, що ОСОБА_3 на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку.

В той же час, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_7 того, відповідно до ч. 4 ст. 266 КпАП України та п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції ОСОБА_3 суду не надав.

Таким чином порушень вимог ст.268 КУпАП судом першої інстанції не допущено.

Аналіз п.12 розділу II Інструкції зазначає, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Тим більше, відповідно до п. 9 розділу 2 Інструкції « Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», результати огляду водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоров'я можуть вважатися достовірними лише в тому випадку, якщо такий огляд проведено в присутності поліцейського та не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно п. 22 розділу 3 цієї Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважається недійсним.

Так, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 пройдений в медичному закладі лише о 02 год. 10 хв. 07.03.2018 року самостійно у відсутність поліцейського, в той час як постанова про адміністративне правопорушення була складена 06.03.2018 року о 23 год. 20 хв.

Тому, суддею обґрунтовано визнано недопустимим доказом наданий ОСОБА_3 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №1 від 07.03.2018 року, оскільки огляд проведено з порушенням вимог зазначеної інструкції, у відсутність поліцейського та після спливу двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Крім того, апеляційний суд вважає, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення доводи апелянта про відсутність направлення на огляд водія для виявлення стану сп'яніння, оскільки ці порушення не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При цьому, відсутність в матеріалах справи направлення водія ОСОБА_3 для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі не впливає на доведеність того, що водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.

ОСОБА_7 того, відповідно до розділу ІІ вищевказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається, тоді, коли водій погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров’я, а ОСОБА_3 відмовився від проходження такого огляд в присутності двох свідків.

Крім того, під час апеляційного розгляду сам свідок ОСОБА_6 зазначив про відсторонення водія ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, оскільки на прохання ОСОБА_3 він в подальшому сів за кермо автомобіля.

Відтак, наведене вище свідчить, що працівниками поліції порядок проведення огляду водія ОСОБА_3 на виявлення стану наркотичного сп'яніння не було порушено, а їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції.

Також, факт відмови водія ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку у закладі охорони здоров’я медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Виходячи з сукупності вищенаведених доказів, які були зібрані по справі, та ретельно перевірені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 та правильним рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства України, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Не наведені і в апеляційній скарзі аргументовані та достатні підстави для скасування постанови судді.

Викладене свідчить, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи, а тому підстав для скасування чи зміни постанови не вбачає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 25.04.2018 року, якою ОСОБА_3  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2