Справа № 147/629/18

Провадження № 2/147/379/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року                 Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина І.А.,

        за участі секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Тростянець, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, зазначивши, що 16.02.2004 року померла ОСОБА_3.

Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки(паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області, яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ВН №0480709, виданого 29.02.2000 року.

Спадкоємцем щодо майна померлої являється позивач по справі. Інших спадкоємців немає. Вона фактично прийняла спадщину.

Звернувшись з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

В зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вимогою про визнання за нею права на земельну частку(пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явилась, однак надала на адресу суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та просить справу заслухати в її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області в підготовче судове засідання не з`явились, однак надали до суду заяву, в якій просили справу заслухати в їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно померлої за ОСОБА_1

Визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.3 ст.211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.247 ЦПК України.   

Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-АМ №210264, виданого 17.02.2004 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_3 померла 16 лютого 2004 року (а.с.4).

Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з права на земельну частку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТЗТ «Поділля», розміром 2,05ум.кад.га без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості).

Дане право спадкодавцеві належало на підставі Сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ВН №0480709 від 29.02.2000 року(а.с.5).

На даний час сертифікат втрачено, про що наявне оголошення в газеті «Тростянецькі вісті».

Довідкою №2367 від 14.12.2016 року виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_1, яка проживала з покійною та здійснювала за нею догляд, вели спільне господарство, фактично вступивши в управління спадковим майном. Інших спадкоємців немає.(а.с.6).

Таким чином підтверджено, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3

Позивач звернулась до суду з вимогою про визнання за нею права на спадкове майно ОСОБА_3, а саме земельну частку(пай), розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району, оскільки правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку втрачені.

З відповіді №350/01-16 від 06.06.2018 року завідувача Тростянецької ДНК встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 в Тростянецькій ДНК не заводилась.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

З відповіді завідуючої Тростянецької державної нотаріальної контори випливає, що ОСОБА_1 за відсутності правовстановлюючих документів, не має змоги оформити свої спадкові права через нотаріальну контору.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Норма ст. 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 1216 ЦК Ураїни, спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

З огляду на ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 3.5 ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз»яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину після смерті ОСОБА_3, за таких умов позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки, відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 388,66 грн. (777,33 / 50%).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328,392,1216,1225,1268,1269,1276 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 200,211,247,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.        

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право на земельну частку(пай) розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що належало ОСОБА_3, померлій 16 лютого 2004 року на підставі Сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ВН №0480709, виданого 29.02.2000 року

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, з державного бюджету України 388,66грн. (триста вісімдесят вісім гривень 66 коп.) судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №N183Y44842 від 04.06.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя