Справа № 2-120/ 2007 рік
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Савіної Г.О.
при секретарі Музика Л.Д.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. В судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на те, що 30.10.2005 року вона передала відповідачам під розписку 42 000 грн., еквівалентні 8 000 доларів США. Позику відповідачі зобов'язалися повернути до 30.10.2006 року. В порушення свого зобов'язання, відповідачі в обумовлений термін грошей не повернули, щоразу просять відстрочку сплати боргу на три дні, що свідчить про їх небажання повертати їй суму позики. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь суму боргу за договором позики в розмірі 42 000 грн., з урахуванням індексу інфляції відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в розмірі з розрахунку 101,8% - 427, 65 грн. та 3% річних в сумі 105 грн., всього стягнувши з відповідача 42 532,56 грн., та відшкодувати понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 426 грн., та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмір 30 грн. Відповідачі, кожен окремо, в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі. Суду пояснили, що дійсно 30.10.2005 року уклали з позивачем договір позики на суму 42 000 грн., еквівалент 8 000 доларів США, оформивши його у вигляді відповідної розписки. Гроші потрібні їм були для розвитку бізнесу, але справа видалася збитковою, у зв'язку з чим вчасно повернути позику вони можливості не мали. Не заперечували проти стягнення з них суми боргу разом із індексом інфляції та 3% річних, а також судових витрат.
З огляду на те, що відповідачами позов визнаний повністю, суд вважає за можливе розглянути справу в попередньому судовому засіданні.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази в справі, приходить висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів ( суму позики), а згідно з ч.2 ст. 1047 ГК України в підтвердження висновку договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника.
Як убачається з розписки, датованої 30.10.2005 року, відповідачі узяли в борг у позивача 8 000 доларів США, еквівалент 42 000 грн. (а.с. 5), що не оспорюється відповідачем, зобов'язавшись віддати борг до 30.10.2006 року.
І Вказана розписка підтверджує факт передачі грошових коштів позивачем відповідачам та .обов'язок повернення позичальником грошей позикодавцю до 30.10.2006 року, тобто вказана розписка має силу письмового договору позики з додержанням вимог ст. 1047 ЦК України.
Станом на день розгляду справі в суді борг не повернуто.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики в розмірі 42 000 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних від простроченої суми боргу, з моменту настання строку виконання
2
зобов'язання - з 30.10. 2006 року по день подання позову до суду - 12.12.2006 року - в розмірі 105 грн., виходячи з слідуючого розрахунку:
3% від 42 000 грн. (( 42 000 X 3) : 100) поділити на 12 місяців та помножити на кількість місяців з моменту настання строку виконання зобов'язання по день звернення позивача до суду ( грн. : 12 місяців X 1 місяців =) - 105 грн.,
а також індексація боргу з урахуванням встановленого рівня інфляції в розмірі 427,56 грн. за наступним розрахунком :
сума боргу (42 000 гривень) помножити на добуток коефіцієнтів інфляції за період з листопада 2006 року по грудень 2006 року (101,8 ) та поділити на 100 %, за вирахуванням суми боргу (42000 грн.).
Також в силу ст.88 ч.1 ЦПК України стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача ; підлягають судові витрати, понесені позивачем по сплаті держмита в дохід держави пропорційно до задоволених вимог позивача в розмірі 426 грн., та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 625, 638, 639, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 10,11.60, 88 ч.1, 130, 208 ч.1 п.2, 213,215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, солідарно на користьОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 42 532 ( сорок дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 56 коп. - з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3 % річних від простроченої суми.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користьОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору на користь держави в розмірі 426 (чотириста двадцять шість) гривень, та по сплати витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцяти) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом ; подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.