КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа№ 927/248/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Гончарова С.А.

секретар судового засідання Головатенко А.В.

за участю представників згідно із протоколом судового засідання від 14.06.2018

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018

у справі № 927/248/16 (суддя Демидова М.О.), повний текст рішення підписаний 26.02.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство"

про стягнення 49 980,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом до Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство» про стягнення з штрафу у розмірі 49980 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 33393505 масу вантажу у вагоні № 68213966.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 4 998,00 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зазначене рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 49 980 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 зазначені судові рішення скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2017 в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок судів про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю правильності визначення маси вантажу під час переважування цього вагону на попутній станції, а також складенням комерційного акту від 19.09.2015 року з порушеннями Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді нарахування штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2017 у даній справі рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, справу передано на новий розгляд.

У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що суди дійшли висновків про те, що співставлення способів отримання результатів маси вантажу на станції відправлення та на попутній станції під час переважування вагону з вантажем свідчать, що такі способи не є однаковими, а тому відсутні підстави вважати об'єктивними результати переважування вагону на попутній станції; в той же час, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи застосовані сторонами способи визначення маси вантажу є однаковими у розумінні вимог Статуту залізниць та Правил приймання вантажів до перевезення і не навели цьому юридичної оцінки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 49 980,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Чернігівське лісове господарство" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 поновлено Державному підприємству "Чернігівське лісове господарство" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16. Завершено підготовчі дії у справі № 927/248/16. Призначено справу до розгляду на 26.04.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 № 09.1-08/1109/18, у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2018, справу № 927/248/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 прийнято матеріали справи № 927/248/17 з розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 до свого провадження.

26.04.2018 у судовому засіданні суддею Сулім В.В. заявлено самовідвід від розгляду апеляційної скарги у справі № 927/248/16 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018, з метою недопущення сумнівів в його неупередженості, які можуть виникнути у зв'язку з участю в розгляді даної справи його близької особи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 заяву судді Суліма В.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги у справі № 927/248/16 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 задоволено. Матеріали справи № 927/248/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2018, справу № 927/248/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Тищенко А.І.

Згідно із ч. 9 ст. 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У зв'язку із відпусткою судді - Гаврилюка О.М. з 02.05.2018 по 08.05.2018, беручи до уваги положення ч. 9 ст. 32 ГПК України, справа № 927/248/16 підлягає призначенню саме 10.05.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 № 09.1-08/1185/18, у зв'язку із відпусткою суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І., які не є суддями-доповідачами у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018, справу № 927/248/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від прийнято матеріали справи № 927/248/16 до свого провадження. Зазначено, що розгляд справи № 927/248/16 відбудеться 31.05.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 № 09.1-08/1389/18, у зв'язку із відпусткою судді Іоннікової І.А., яка не є суддею-доповідачем у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018, справу № 927/248/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Отрюх Б.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 прийнято матеріали справи № 927/248/16 до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 927/248/16 до 14.06.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2018 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, із чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду та вбачається із матеріалів справи, За залізничною накладною № 33393505 зі станції відправлення Голубичі Південно-Західної залізниці на станцію Легендарна Донецької залізниці відповідачем як вантажовідправником був відправлений вагон №68213966. Вага вантажу визначалася вагами ВК ЗЕВС III 5000, заводський №3206 (динамічне вимірювання), які пройшли повірку 05.02.2016.

При проходженні вказаного вантажу через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні та встановлено її невідповідність (за накладною - 56000 кг) фактичній масі, виявленій при контрольному зважуванні (за результатами перевірки маса вантажу складала 47100 кг).

За фактом виявленого порушення складений комерційний акт РА № 011397/745 від 19.09.2015 та акт загальної форми № 2379 від 19.09.2015.

У комерційному акті та акті загальної форми засвідчено, що під час контрольної перевірки вагону виявлено: вага брутто - 69100 кг, тара по документу - 22000 кг, нетто - 47100 кг, що є менше ваги, вказаної у перевізному документі, на 8900 кг., завантаження вище бортів у три штабелі, дротові ув'язки не порушені, вільні місця відсутні. Вагон бездвірний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагону вага підтвердилася.

Перевірка маси вантажу у вагоні № 68213966 здійснена з використанням 150-ти тонних вагонних електронно-тензометричних ваг станції Ніжиньодніпровськ-Вузол, які пройшли повірку - 15.10.2014.

У підтвердження нестачі вантажу у вагоні № 68213966 позивачем додана виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 33393505 за вагон № 68213966 становить 9 996,00 грн.

Посилаючись на приписи ст. 122 Статуту залізниць України, позивач за неправильно зазначену у накладній масу вантажу нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 49 980,00 грн.

Пунктом 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у залізничній накладній.

Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118); за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли; цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; порядок складання актів загальної форми та комерційних актів встановлено Правилами складання актів.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу (п. 6.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", із змінами і доповненнями).

В ч 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Підставою для застосування до відповідача штрафу в розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України було порушення, виявлене залізницею 19.09.2015 та стосувалось неправильного зазначення маси вантажу у накладній № 33393505 від 16.09.2015.

Таким чином, оскільки відповідно до накладної № 33393505 провізна плата становила 9 996,00 грн., то відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України позивачем правильно нараховано суму штрафу в розмірі 49 980,00 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, те, що матеріалами справи підтверджено неправильне зазначення відповідачем відомостей про масу вантажу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені господарським судом першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як свідчать матеріали справи, неправильне зазначення відповідачем в накладній № 33393505 маси вантажу не спричинило збитків позивачу, при цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач несе відповідальність незалежно від того чи спричинені збитки залізниці, чи ні.

Згідно із п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Однак, п. 22 Правил видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу, саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення, отже, позивач, користуючись правом, визначеним в ст. 24 Статуту залізниць України, під час перевірки на проміжних станціях, не позбавлений права обирати для цього більш зручний та точний спосіб перевірки вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 911/866/14.

Згідно із п.п. 2, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у зазначених у цьому пункті випадках, а також в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту.

Як вбачається із матеріалів справи, розбіжностей між даними щодо результатів перевірки маси вантажу у вагоні № 68213966, у акті загальної форми № 2379 від 19.09.2015 та у комерційному акті № 011397/745 від 19.09.2015 немає.

Оскільки комерційний акт № 011397/745 від 19.09.2015 складено відповідно до вимог Правил складання актів, у зазначеному комерційному акті відображено усі відомості щодо вантажу, який прибув на станцію залізниці у вагоні № 68213966 за накладною № 33393505, то, цей комерційний акт має юридичну силу доказу обставин, зазначених у комерційному акті, й складення акту загальної форми не позбавляє юридичної сили доказу вищезгаданого комерційного акту.

Згідно з п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.07.2002 № 567/6855 (далі - Правила) комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

За п. 10 Правил комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційний акт від 19.09.2015 підписано заступником начальника станції, прийомоздавальником та прийомоздавальником поїздів ОСОБА_1, при цьому в самому акті зазначено, що завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

Суд зауважує, що Правилами передбачено можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту, та встановленим обставинам щодо відсутності за штатним розкладом завідувача вантажного двору. Водночас до підписання комерційного акта залучається три працівники залізниці в сукупності, перелік посад яких не є нормативно вичерпним.

Статтею 37 Статуту залізниць визначено, що тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

За вимогами п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни).

За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Отже, вказаними правилами встановлено два способи визначення маси вантажу: зважування та розрахунковий.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до накладної на станції відправлення зважування проводилося на кранових електронних вагах, а на проміжній станції залізницею зважування здійснювалося на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах.

Водночас, за поясненням спеціаліста, посадової особи ДП "Чернігівстандартметрологія", якого було заслухано в суді першої інстанції, зважування вантажу як на кранових так і на тензометричних 150-тонних вагах є однаковим способом визначення маси.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність посилання скаржника на те, що перевірка маси вантажу на попутній станції здійснювалась позивачем в інший спосіб, ніж визначалась маса вантажу на станції відправлення, оскільки застосування для визначення маси вантажу у вагоні різних типів ваг на станції відправлення та при видачі на станції призначення не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.16. за № 1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» міжповірочний період для залізничних платформних ваг складає 1 рік.

Оскільки відповідно до копії технічного паспорту остання повірка цих ваг відбулася 15.10.2014, то проведення зважування 19.09.2015 вказаними вагами є правомірним.

Таким чином, зауваження відповідача щодо того, що 150-ти тонні електронно-тензометричні ваги не пройшли чергову повірку не відповідає дійсності, а тому є безпідставним.

Доказів на підтвердження сумнівів у справжності показників ваг, за якими здійснювалась перевірка маси вантажу, скаржником не надані.

Згідно із п. 27 Правил видачі вантажу вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, залежно від виду та стану вантажів, перелік яких наведений у цьому пункті: 2%, 1,5%, 1% маси, зазначеної в перевізних документах та 0,5% маси всіх інших вантажів; надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %.

Отже, зазначеними Правилами передбачено норму різниці у масі у разі надлишку вантажу 0,2%, який враховує як норму природної втрати, так і граничне розходження визначення маси нетто.

Проте різниця між зазначеним позивачем та фактичним розміром вантажу у вагоні № 68213966 склала більше 0,2%.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із тим, що суд також позбавлений права зменшувати штраф за власною ініціативою, зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 906/434/17.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 та для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство", відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 у справі № 927/248/16 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

4. Матеріали справи № 927/248/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.В. Отрюх

С.А. Гончаров