ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/3327/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017

(головуючий суддя - Данко Л.С., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2017

(головуючий суддя - Дутка В.В., судді - Проскурняк О.Г., Миронюк С.О.)

у справі №926/3327/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет"

про стягнення 96 995,00 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" (далі - ТОВ "Вторчермет") про стягнення штрафу в сумі 96 995,00 грн, за неправильне зазначення вантажовідправником (ТОВ "Вторчермет") у накладній від 11.05.2016 №44952778 маси вантажу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2016 року зі станції Торопиловка Південної залізниці на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" в залізничному вагоні №65945248 направлений вантаж "Лом черных металлов" згідно з накладною №44952778. При проходженні вагону через станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, зазначеній відправником у накладній.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 11.05.2016 зі станції відправлення Торопиловка Південної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" здійснено відправлення вагону №65945248 до станції Сартана Донецької залізниці. Одержувачем за цим відправленням є ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", що підтверджується накладною №44952778. В накладній вказана маса вантажу (графа 24 накладної) 65100 кг, номенклатура вантажу: "лом чорних металів, не поіменований в алфавіті, навал, вид № 9. Завантаження в вагоні рівна нижче рівня бортів. Вантаж промаркований білою масляною фарбою" /"лом черных металлов, не поименованный в алфавите, навал, вид № 9. Погрузка в вагоне ровная ниже уровня бортов. Груз промаркирован белой масляной краской"/ (графи 20, 21, 22 накладної), у графі 26 накладної зазначено, спосіб визначення маси: на вагонних вагах відправником у розмірі 65100 кг.

Вантаж завантажено у вагон №65945248 вантажовідправником (графа 28 накладної), без оголошення вартості (графа 27 накладної).

2.2. 18 травня 2016 року залізницею під час проходження вагону № 65945248 через станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу та складено комерційний акт від 18.05.2016 НА№001300/597, в якому, зокрема, зазначено, що 17.05.2016 проводилась контрольна перевірка вагону №659452548 та при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних вагах станції Запоріжжя - Ліве №87, які пройшли держповірку 01.02.2016, виявилось, що вага брутто - 83400 кг, тара по документу - 23800 кг, нетто - 59600 кг, що менше ваги вказаній в накладній №44952778 на 5500 кг. Також зазначено, що навантаження вантажу нижче бортів 20 см, вантаж накритий металічним покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів розкрадання і втрати вантажу не було. В технічному стані вагон справний, розвантажувальні люки, закручені дротом.

2.3. Місцевий суд оглядав у судовому засіданні оригінал комерційного акта від 18.05.2016 НА№001300/597.

2.4. Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси нетто вантажу у залізничній накладній №44952778, вагон №659452548, нарахував відповідачу штраф у розмірі 96 995,00 грн з розрахунку: провізна плата за всю відстань перевезення 19 399,00 грн *5.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

3.2. 09 жовтня 2017 року рішенням Господарського суду Чернівецької області позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 96 995,00 грн основного боргу та 1 454,93 грн судового збору.

3.3. 06 грудня 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2017 залишено без змін.

3.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з підстав доведеності належними та допустимими доказами факту неправильного зазначення вантажовідправником - ТОВ "Вторчермет" у накладній маси вантажу.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2017 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги касаційної скарги порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, із посиланням на такі доводи.

4.2.1. На думку скаржника, суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; а також суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4.2.2. Відповідач вважає, що судам попередніх інстанцій слід було перевірити чи контрольні зважування ПАТ "Укрзалізниця" здійснювались у відповідний спосіб та із додержанням спеціального порядку зважування.

4.2.3. Відповідачем ніяких збитків позивачу не завдано, а тому його права не порушені, так як оскаржуваним комерційним актом зафіксовано меншу, а не більшу вагу вантажу.

4.3. 13 квітня 2018 року ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" направлено на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який не береться до уваги судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Підписання та подання відзиву на касаційну скаргу є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1312 Конституції України в редакції Закону № 1401-VIII виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Провадження у справі №926/3317/16 порушено ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2016, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", а тому, під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, сторони повинні враховувати зазначені приписи Конституції України щодо представництва у Верховному Суді.

Поданий відзив на касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" підписано ОСОБА_5 як представником. Серед документів, долучених до відзиву, не додано доказів на підтвердження того, що представник ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність та уповноважений представляти позивача як адвокат. Не містять таких документів і матеріали справи.

Тобто відзив підписано особою, повноваження якої в установленому законом порядку не підтверджено, що виключає можливість суду касаційної інстанції надавати правову оцінку доводам, зазначеним у ньому.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується стягнення штрафу в сумі 96 995,00 грн за неправильне зазначення ТОВ "Вторчермет" у накладній від 11.05.2016 №44952778 маси вантажу.

5.2.2. Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Частиною 2 ст. 24 Статуту передбачено право Залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138). Відповідно до пунктів 1.2, 2 Правил, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Штраф відповідно до ст. 118 Статуту стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

5.2.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагону №65945248, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. За результатами перевірки станцією Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт НА№001300/597 від 18.05.2016, відповідно до якого зважування вагону №65945248 проводилось на справних вагонних вагах станції Запоріжжя - Ліве (держ. повірка від 01.02.2016) та виявлено, що при переважуванні вага брутто складає 83400 кг, тара з документа 23800 кг, нетто 59600 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 5500 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що за документами значиться: лом чорних металів, навантаження в вагоні нижче бортів 20 см, вантаж накритий металевим покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів крадіжки і втрати немає. Вагон технічно справний, люки закриті, скручені дротом. У документі значиться охорона ж.д., прибув без охорони, переданий під охорону.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

5.2.4. Отже, факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений згаданим вище комерційним актом. Крім цього, на станції призначення Сартана, Донецької залізниці відміткою у комерційному акті зазначено, що при перевірці вантажу різниці з актом не встановлено.

5.2.5. Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем при здійсненні контрольного переважування взагалі не зазначено, яким способом здійснювалось контрольне зважування, то цим обставинам господарськими судами надано відповідну оцінку і встановлено, що зважування проводилось на вагах №87 з розчепленням вагону №65945248 і, встановлено факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній, а на станції призначення при перевірці вантажу різниці з комерційним актом не встановлено.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Застосовуючи ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць господарські суди правильно зазначили про те, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

5.2.6. Факт неправильного зазначення ТОВ "Вторчермет" у накладній від 11.05.2016 №44952778 маси вантажу підтверджено комерційним актом НА№001300/597 від 18.05.2016, який є належним та допустимим доказом у справі. Встановлення цих обставин відповідно до наведених положень законодавства є підставою для відповідальності вантажовідправника - сплати штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, розрахунок якого є правильним [19 399,00 грн (розмір провізної плати) х 5 = 96 995,00 грн].

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, навівши в оскаржуваних судових рішеннях необхідне мотивування, дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог залізниці.

5.2.7. Щодо аргументів скаржника про те, що правильний розмір штрафу, який підлягав би стягненню з відправника у зв'язку із зазначенням у накладній маси вантажу на 5500 кг менше фактичної маси вантажу, становить 2 028,04 грн, оскільки штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу, є помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ст. 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Тобто, відправник був зобов'язаний зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у даному вагоні, і провізна плата визначалася виходячи з маси всього вантажу, який знаходився у вагоні.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли правильного висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної всієї суми провізної плати, у зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання щодо зазначення у накладній вірної маси вантажу, відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та ч. 2 ст. 549 ЦК України.

5.2.8. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судових рішень, що оскаржуються, та не впливають на них. Так, посилання скаржника на неналежність окремих доказів, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому пов'язані з наведеним аргументи відповідача не можуть бути прийняті Верховним Судом.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" без задоволення, а постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2017 - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2017 у справі №90926/3327/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко