УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/417/16-ц Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія 20 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Трояновської Г.С.        

суддів Павицької Т.М., Миніч        Т.І.                

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №287/417/16 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНГ ЕКО Капітал» про розірвання договорів купівлі-продажу та припинення права власності на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року, постановлену під головуванням судді Стратовича О.В. у смт Олевськ

в с т а н о в и в :

20.04.2018 ОСОБА_1  подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

земельну ділянку загальною площею 2,0 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район Жубровицька сільська рада, кадастровий номер 1824481600:04:000:0694, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 733135018244, яка належить на праві приватної власності ВЕЛЕС ГРІН  ЕНЕРДЖИ ГМБХ, нерезидента  України, адреса Німеччина, 50892, Кельн, Ричард-Берд-Штрассе, 6;

будинок механізатора, що знаходиться за адресою: Житомирська область Олевський район с. Жубровичі, вул. Шевченка, 96, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 290964218244, який належить на праві приватної власності ВЕЛЕС ГРІН  ЕНЕРДЖИ ГМБХ, нерезидента  України, адреса Німеччина, 50892, Кельн, Ричард-Берд-Штрассе , 6.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що в провадженні Олевського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді цивільна справа за його позовом до ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ» про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна. З 2016 року по теперішній час відповідач не виплатив йому кошти за умовами договорів купівлі-продажу, а у січні 2018 року йому стало відомо, що будинок механізаторів та земельна ділянка, які є предметом цих договорів, 15.01.2018 продано третім особам, що підтверджується інформаціїєю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна. Вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення в подальшому.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення – про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у забезпеченні позову не взяв до уваги, що розрахунок за продаж будинку механізатора із ним не проведений, а посилання на платіжні доручення про перерахунок коштів спростовуються Звітом про результати аудиту фінансової звітності ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ», який складений за результатами аудиторської перевірки в той же період. Крім того, судом не надано оцінку поданим доказам на підтвердження відчуження спірного майна іншим третім особам, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, згідно якої спірне нерухоме майно відчужено третім особам 15.01.2018. Виходячи із наведеного, вважає, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення його позовних вимог.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ» проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. У відзиві на апеляційну скаргу вказав, що судом було задоволено клопотання ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ» про допит ОСОБА_2 як свідка, а тому вона не мала права подавати заяву про накладення арешту та подавати апеляційну скаргу на ухвалу про відмову в накладенні арешту.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний с огляду на таке.

За змістом ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 даного кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. А пунктом другим зазначеної статті передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до роз'яснень пп. 4, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В оскаржуваній ухвалі від 23.04.2018 року місцевий суд зазначив, що 20.04.2018 після розгляду цивільної справи по суті позову, представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про забезпечення позову, а саме накладення арешту на нерухоме майно, саме земельну ділянку площею 2,0га та будинок механізаторів, зазначивши юридичну адресу зазначеного майна та його належність на праві власності ВЕЛЕС ГРІН  ЕНЕРДЖИ ГМБХ, нерезидента  України.

Проте, у виділених матеріалах, направлених до апеляційного суду для перегляду ухвали про забезпечення позову, окрім заяви про забезпечення позову із зазначенням позивача ОСОБА_1 та відповідача ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ» у справі про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, припинення права власності на об’єкти нерухомого майна, інших процесуальних документів не містилося.

З метою розгляду апеляційної скарги апеляційним судом було витребувано частину процесуальних документів зі змісту яких встановлено, що у серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВНГ ЕКО КАПІТАЛ» про розірвання договорів купівлі-продажу та припинення права власності на нерухоме майно.

За результатами розгляду справи 30.09.2016 постановлено рішення Олевським районним судом Житомирської області про часткове задоволення позову. За результатами перегляду вказаного рішення в апеляційному та касаційному порядку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07.2017 року рішення Олевського районного суду від 30.09.2016 та рішення апеляційного суду Житомирської області від 13.12.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 88-95).

Отже, на теперішній час справа перебуває на розгляді в Олевському районному суді Житомирської області і рішення по ній ще не прийнято.

20.04.2018 ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову.

Необхідно зауважити, що як заява про забезпечення позову так і апеляційна скарга підписані самим ОСОБА_3, а тому доводи у відзиві на апеляційну скаргу про те, що вказані процесуальні документи подавались представником ОСОБА_3 ОСОБА_2, яка, як вказує відповідач, є свідком по справі, є безпідставними.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме суд першої інстанції виходив із того, що заявником  не  надано  суду вартість  майна, на  яке  необхідно  накласти  арешт, з  врахуванням  часткової  сплати  за  земельну  ділянку  по  Договору № 1 від  13.10.2015  року борг складає  300 000,00  гривень, що  стверджується  відповідними  платіжними  дорученнями – т.1 а.с. 102-104, а борг по договору  № 2 повністю оплачений, що  стверджується  відповідним  дорученням  т.1  а.с. 101.

Посилаючись на вказані обставини, суд першої інстанції по суті вдався до встановлення фактичних обставин справи та аналізу доказів, які до того ж встановив неправильно.

Так, в суді апеляційної інстанції сторони пояснили, що проплата вартості будинку механізатора не відбулася, а борг щодо земельної ділянки складає більше 300 000грн.

Проте суд першої інстанції цих обставин не врахував, всупереч зазначеним вище нормам процесуального права не пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не з’ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також не дослідив співмірність заходів забезпечення позову до заявлених позивачем вимог та дійшов передчасного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зазначаючи про відсутність вартості спірного майна, місцевий суд не дослідив докази на підтвердження цього, які містяться в матеріалах справи.

Також, судом першої інстанції не взято до уваги, що спірне нерухоме майно згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна відчужено третім особам 15.01.2018. Маючи у своєму розпорядженні матеріали цивільної справи у повному обсязі, суд першої інстанції цих обставин не дослідив та не надав їм правової оцінки у своєму судовому рішенні.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції є необгрунтованими, зробленими передчасно при неповному дослідженні обставин справи стосовно застосування інституту забезпечення позову.

А тому колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а розгляд питання про забезпечення позову – направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись  ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року скасувати, а питання направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.06.2018.

Головуючий                                                  Судді