ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року                                                        

м.Суми

Справа №583/2917/17

Провадження № 22-ц/788/795/18

Апеляційний   суд Сумської області  в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого      Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),    

суддів:                Криворотенка В.І., Ткачук С.С.,

за участю секретаря судового засідання    Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2,  Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

третя особа – Головне територіальне управління юстиції у Харківській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області в складі судді Ковальової О.О. від 21 лютого 2018 року, ухвалене в    м. Охтирка Сумської області, дата складення повного судового рішення – 28 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII  від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2, Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визначення розміру заборгованості за аліментами, стягнутих за судовим рішенням на дитину і дружину, з якою проживає дитина. 

Позов мотивовано тим, що заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2013 року з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 500 грн 00 коп. щомісячно, розмір яких підлягає індексації, починаючи стягнення з 16 липня 2013 року; а  також на дружину по 200 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 16.07.2013 до досягнення дитиною трирічного віку.

21 травня 2014 року виконавчі листи № 583/2701/13-ц (2/583/974/13) були пред’явлені для примусового виконання до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова, а 17 лютого 2016 року направлені до Шевченківського (до перейменування – Дзержинського) відділу державної виконавчої служби м. Харкова.

У період з 16 липня 2013 року по 08 листопада 2016 року відповідач ОСОБА_2 щомісячно перераховував грошові  кошти по 500 грн 00 коп. у відшкодування шкоди, завданої позивачеві ушкодженням здоров'я, які  державні виконавці віднесли на рахунок сплати  аліментів.

Спір щодо розміру заборгованості за аліментами неодноразово розглядався судами.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд:

- визначити розмір аліментної заборгованості на виконання заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2013 року у справі №583/2701/13-ц (провадження № 2/583/974/13) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 грн 00 коп. щомісячно за період з 16 липня 2013 року по 08 листопада 2016 року, виходячи із загальної суми аліментів на дитину 19900 грн 08 коп. та із суми індексації відповідно до закону 597 грн 00 коп.;     

- визначити розмір аліментної заборгованості на виконання заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2013 року у справі №583/2701/13-ц (провадження №2/583/974/13) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дружину ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі 200 грн 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку за період з 16 липня 2013 року по 27 квітня 2016 року в сумі 6680 грн 04 коп. та суму індексації відповідно до закону 238 грн 80 коп.     

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовити.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до діючого законодавства визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України, заборгованість за аліментами відсутня, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду Сумської області з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм процесуального і матеріального права та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги. 

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові, не урахувавши, що спір щодо розміру заборгованості за аліментами розглядається судом. Крім того, позивачем було зроблено заяву не приймати до розгляду відзив відповідача на позов, який був поданий з пропуском встановленого строку і за змістом не відповідав вимогам закону, але заява позивача не була врахована судом.

У письмових відзивах на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_2, Московський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області  та третя особа  Головне територіальне управління юстиції у Харківській області  просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що заборгованість за аліментами за спірний період відсутня, виконавче провадження завершено в зв’язку з його фактичним виконанням, що встановлено розрахунками державних виконавців, судовими рішеннями. 

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Інші учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У  справі, яка переглядається, суд установив, що набрало законної сили заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2013 року, за яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 500 грн 00 коп. щомісячно, розмір яких підлягає індексації, починаючи стягнення з 16 липня 2013 року; а  також на дружину по 200 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 16.07.2013 до досягнення дитиною трирічного віку  (т.1, ас. 18).

На виконання цього рішення 07 травня 2014 року були видані виконавчі листи №583/2701/13-ц (№2/583/974/13), які стягувачем пред'явлені Московському відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а державним виконавцем 21 травня 2014 року відкрито виконавчі провадження ВП №43417283 та ВП №43416950 з їх виконання (т. 1, ас. 19-20, 133,134).

17 лютого 2016 року виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на сина і дружину ОСОБА_1 закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що боржник проходить службу в Харківському університеті повітряних сил ім. І.Кожедуба, який територіально відноситься до Шевченківського (до перейменування - Дзержинського) відділу державної виконавчої служби м. Харків (т. 1, ас. 159, т. 2, ас. 73).

24 лютого 2016 року державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Харків відкрив виконавчі провадження ВП № 50299946 та ВП № 50306521 з примусового виконання виконавчих листів №583/2701/13-ц (№ 2/583/974/13) (т. 2, ас. 37, 79).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 жовтня 2016 року змінено розмір аліментів, визначений за судовим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4, який народився 27 квітня 2013 року, в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення ним повноліття.

Витребувати виконавчий лист №583/2701/13-ц (№2/583/974/13), виданий  на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2013 року (т. 2, ас. 68-70).

У зв'язку з відкликанням виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину в твердій грошовій сумі  виконавче провадження закінчено, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2, ас. 71).

Суд також установив, що 15 листопада 2016 року закінчено виконавче провадження ВП №50306521 з примусового виконання виконавчого листа №583/2701/13-ц (№2/583/974/13) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дружину в зв’язку з повним виконанням на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».   Станом на 15 листопада 2016 року заборгованість за аліментами відсутня (т. 2, ас. 113, 114).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2017 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами на дитину відмовлено (т. 1, ас. 252-253, т. 2, ас. 126-107).

Згідно з частиною третьою статті 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Аналогічні положення закріплені у частинах третій, четвертій, восьмій статті 71 Закону України від 02.06.2016  № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII), пункті 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5.

Тобто, з урахуванням  наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що обов’язок визначити суму заборгованості зі сплати аліментів законодавчо покладений на виконавця, а в разі виникнення спору – на суд.

У справі, яка переглядається, судом правильно встановлено, що за період, зазначений у позовній заяві, відсутня заборгованість за аліментами,  які стягувались з позивача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1  з примусового виконання виконавчих листів №583/2701/13-ц (№2/583/974/13), виданих на підставі заочного рішення Охтирського районного суду Сумської області  від 20 вересня 2013 року.

Висновок суду відповідає встановленим обставинам і підтверджується письмовими доказами, зокрема розрахунком державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків від 10 серпня 2016  року заборгованості з виплати аліментів на дружину станом на 05 липня 2016 року, розрахунком державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків від 23 листопада 2016 року заборгованості з виплати аліментів на дитину станом на 23 листопада 2016 року; довідками про доходи боржника і розмір утримань з його доходів, звітами про здійснення відрахувань, квитанціями про перерахування ОСОБА_2 аліментів тощо.

Крім того, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2017 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року, в задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами на дитину і пені відмовлено.

Під час ухвалення цього  рішення суд установив, що за період з 21 травня 2014 року по 31 березня 2017 року платник аліментів ОСОБА_2 не має заборгованості зі сплати аліментів на дитину.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов вірного висновку про відсутність заборгованості за аліментами на дитину і дружину за спірний період, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, у тому числі  неврахування судом заяви позивача не приймати до розгляду відзив відповідача на позов, який був поданий з пропуском встановленого строку і за змістом не відповідав вимогам закону, на правильність висновку суду про необґрунтованість позовних вимог не впливають.

Аргументи, викладені відповідачами і третьою особою у відзивах на апеляційну скаргу, приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що вони узгоджуються із встановленими судом обставинами і підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення  з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а  рішення суду без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                          О.М.Біляєва

Судді:                                                                                    В.І.Криворотенко

                                                                                                                 ОСОБА_5

Дата складення повного судового рішення –  14 червня 2018 року.

ОСОБА_6Біляєва