Справа №2-о-187/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2010 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого - судді Шелепи А.А.,

з участю секретаря с/з - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

встановив:

Заявники звернулися до суду 06.09.2010 року з вищезгаданою заявою, в якій зазначили, що являються спадкоємцями майна померлої для них дружини та матері ОСОБА_4, а саме відповідних частин будинку №17 по вул. Пролетарській в м. Житомирі. При отриманні свідоцтв про право на спадщину в останніх було допущено помилку в імені заявника та по-батькові заявниці. Вказано їх як «Афанасій» та «Афанасівна».

Заявники просили в судовому порядку встановити факт належності вищезгаданих свідоцтв про право на спадщину саме їм, що необхідно для вирішення питання про відчуження спадкового майна.

В судове засідання сторони не з’явилися. У поданій заяві просили справу розглядати в їх відсутності. Заяву підтримали.

Представник зацікавленої особи, КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації», в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся розноскою. Суд вбачав підстави для розгляду справи в його відсутності, у зв’язку з достатністю доказів для прийняття рішення.

В судовому засіданні було встановлено наступне. Заявники являються спадкоємцями майна померлої 11.10.1986 року ОСОБА_4, яка являлася дружиною заявника та матір’ю заявниці.

23.07.1987 року заявник ОСОБА_2 отримав в другій Житомирській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_4 на 1/6 частину майна, яке належало їй на момент смерті, а саме 37/100 частин домоволодіння №17 по вул. Пролетарській в м. Житомирі (реєстраційний №2-3341). Цього ж числа заявниця ОСОБА_3 в цій же нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 185/600 частин вищезгаданого домоволодіння у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 (реєстраційний №2-3343).

У вищезгаданих свідоцтвах ім’я заявника вказано як «Афанасій», а по-батькові заявниці як «Афанасівна», в той час, як в їх паспортах такі вказані як «Опанас» та відповідно «Опанасівна», що трапилося ймовірно через переклад їх з Російської на Українську мову, хоча сумніву щодо прийняття спадщини саме заявниками у суду не виникає.

Спірні правовідносини регулюються Главою 6 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає до задоволення. В судовому засіданні було добуто достатньо доказів належності вищезгаданих свідоцтва саме заявникам, що випливає з наявних у справі доказів.

Керуючись: ст.ст. 256-259 ЦПК України; ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

суд,-

Вирішив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Другою Житомирською державною нотаріальною конторою 23.07.1987 року, на 1/6

майна, що залишилося після смерті його дружини ОСОБА_4, яке зареєстроване в реєстрі під №2-3341.

Встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Другою Житомирською державною нотаріальною конторою 23.07.1987 року, на 185/600 частин майна, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_4, яке зареєстроване в реєстрі під №2-3343.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: