Справа № 2а-471 / 09
П О С ТА Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2009 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Назарова М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов»язання здійснити доплату та перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК від 20.06.07 р. у порядку чергового переогляду його визнано інвалідом П групи до 11.06.10 року, 09.03.09 року звернувся з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов»язання здійснити доплату та перерахунок пенсії до відповідача - Управління пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» /далі – Закону/, згідно якої призначений розмір пенсії для інвалідів П групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком; статтею 50 вказаного закону передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів П групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Просить визначити протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті пенсії з 22 травня 2008 року у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» /далі – Закону/, рішення УПФУ № 63 від 16.04.08 р. про цю відмову скасувати та зобов»язати відповідача зробити перерахунок та виплату йому пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, і 11 березня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він посилається на обґрунтованість своєї відмови за звернення позивача 16.04.08 р., адже згідно з п. 4 Постанови КМУ від 28.05.08 р. № 530 «Деякі питання сольного захисту окремих категорій громадян» /набрало чинності з 22.05.08 р./ встановлено, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону… інвалідам П групи виплачується у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Згідно п. 6 зазначеної постанови розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. за 2 групою інвалідності не може бути нижчою 965 грн. На цій підставі 22.05.08 р. розмір державної пенсії позивачу встановлено в розмірі 965 грн. Згідно з Постановою КМУ від 16.07.08 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» з 01.07.08 р. встановлено доплату інвалідам « групи – ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. з тим, щоб їх пенсії, без урахування надбавок та підвищень, досягали 1090 грн. На цій підставі з 01.07.08 р. розмір державної пенсії позивачу встановлено 1090 грн. Вважає, що вимога позивача про те, що мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону … повинна визначатись згідно із Законами України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідно до вимог ч.ч. 1 та 3 статті 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсій за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Таким чином, всі нарахування та підвищення пенсії позивачу проведені відповідно до ст.ст. 50 та 54 зазначеного вище Закону в межах повноважень УПФУ.
Суд, оцінюючи надані сторонами докази, вважає позов як такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що дійсно: позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії /а.с. 9/, відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК від 20.06.07 р. у порядку чергового переогляду його визнано інвалідом П групи до 11.06.10 року /а.с. 10/; ОСОБА_1 призначено пенсію внаслідок встановлення інвалідності по захворюванню, пов»язаконому з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /л.д. 13/.
Судом встановлено, що позивач у квітні 2008 р. звернувся із заявою до УПФУ у м. Антрацит за перерахунком його пенсії по інвалідності як ліквідатор наслідків на ЧАЕС з 01.01.06 р., виходячи із вимог ст. 54 Закону.
Рішенням № 63 від 16.04.08 р. позивачу у такому перерахунку було відмовлено з посиланням на ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» /а.с. 14/.
Зазначеним Законом України «Про Державний бюджет…» від 28.12.07 р. внесено зміни до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірах інвалідам П групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по П групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /ч. 3 ст. 54 Закону/.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-р/ 2008 від 22.05.08 р. положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р. щодо внесення змін до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти бо їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів П групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 – таким інвалідам П групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється КМУ.
Постановою КМУ № 523 від 30.05.97 р. «По затвердження нового порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи катастрофи» затверджено такий новий порядок, при цьому у ньому продубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів П групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Прожитків мінімум на 2008 рік, щодо якого позивачем ставиться питання, відповідно до ст. 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р., встановлено для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 0 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Таким чином, суд погоджується з позивачем , що йому як інваліду П групи, особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
А тому, на підставі викладеного, суд вважає, що дії відповідача щодо визначення розміру пенсії ОСОБА_1 за оспорюваний період є незаконними і необхідно зобов»язати УПФУ в м. Антрацит зробити перерахунок та виплату пенсії у розмірі, про який він просить – 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Обговорюючи питання про час, з якого необхідно зобов»язати відповідача зробити певний перерахунок пенсії, суд погоджується з ОСОБА_1, що незважаючи на його звернення до відповідача у квітні 2008 року, що цей період становить саме з 22 травня 2008 року – часу прийняття відповідного рішення КСУ.
При цьому суд не може погодитися з посиланнями відповідача на правомірність своїх дій з приводу визначення розміру пенсії та доплати відповідачу згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» та Постановами КМУ від 28.05.08 р. № 530 і від 16.07.08 р. № 654 у розмірі 1090 грн., адже суд вважає, що ці Постанови суперечать зазначеному Закону.
І, крім того, відповідно до п.п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом « преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Постанови ж КМУ є підзаконними актами та не можуть суперечити ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу у порівнянні з постановами.
Конституційні ж принципи, на яких базується здійснення права і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 КУ, так і статтею 8 КАСУ. З огляду на ч. 2 ст. 8 КАСУ, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорах даної категорії , де судами встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах «Проніна проти України», «Кечко проти України». Також згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.06 р. рішення Європейського суду з прав людини є обов»язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, ст. 17 зазначеного закону суду застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкту владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суд вважає, що відповідач не довів у судовому засіданні правомірність свого рішення щодо розміру призначеної позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Питання про судові витрати не вирішується судом, оскільки позивач звільнений від їх справи у встановленому порядку, а ст. 94 КАСУ не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 69-72, 159 – 163, 167 КАС України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.08 р., суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити позов ОСОБА_1.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 22 травня 2008 року та скасувати рішення УПФУ в м. Антрацит № 63 від 16.04.08 р. про відмову у перерахунку та виплаті пенсії.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду в м. Антрацит Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року. Перерахунок здійснювати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті.
Головуючий: М.В. Назарова