Справа №:755/18198/15-ц

Провадження №: 2/755/3227/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

25 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 з вимогами стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення нею повноліття. Заочним рішенням Дніпровського районного суду .м Києва від 21 жовтня 2015 року позов задоволено частково. В січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду від 14 березня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено, заочне рішення Дніпровського районного суду .м Києва від 21 жовтня 2015 року скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в підготовче судове засідання.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 серпня 1999 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач участі у вихованні дітей не бере, коштів на їх утримання не надає. Відповідач окремо проживає від дитини. Державної допомоги на утримання дитини, позивач не отримує, дитина знаходиться лише на утриманні позивача. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також просить стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити та стягнути із ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що по факту звернення позивача до суду про стягнення аліментів на неповнолітнього сина позивач не вказує та не надає безспірних доказів порушеного права чи законних інтересів сина, на підтвердження цього в матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідач з моменту розірвання шлюбу з позивачем в повному обсязі виконує свої зобов'язання по утриманню сина.

Суд, вислухавши пояснення сторін у справі та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.07.2015 року шлюб між сторонами розірвано. (а.с. 3-5)

Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. (а.с. 6)

Ухвалою суду від 06.04.2018 року витребувано у Пенсійного фонду України в якості доказу інформацію щодо отриманих відповідачем ОСОБА_4 та сплачених страхових внесків за період з 01.09.2015 року по 01.03.2018 року включно, яка міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, обробка даних якого здійснюється Пенсійний фондом України, а також витребувати від Державної податкової інспекції Шевченківського районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві в якості доказу інформацію про розмір доходів отриманих відповідачем ОСОБА_4 та сплачених з них податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків.

Ухвала виконана, відповіді містяться в матеріалах справи. (а.с. 146-149, 170)

На підтвердження виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дитини відповідачем ОСОБА_4 надано копії платіжних квитанцій. (а.с. 41-66, 133-145)

Згідно положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, судовий (спірний) спосіб виконання обов'язку утримувати дитину, тобто стягнення аліментів на підставі рішення суду, є можливим у разі відсутності домовленості (договору) між батьками про сплату аліментів.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.

Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 «Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, малолітня дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Відповідач ОСОБА_4, є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований на посаді керівника ПрАТ «ПРОСТО - СТРАХУВАННЯ», доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду надано не було, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За положенням ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд виходить з того, що крім спільної дитини із позивачем, інших дітей, які перебували б на утриманні відповідача судом не встановлено.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 30% від його доходу, однак такий розмір заявлених до стягнення аліментів на одну дитину суд вважає не обґрунтованим.

Враховуючи рівність обов'язків батьків по утриманню дитини, відсутність будь-яких даних про незадовільний стан здоров'я дитини та відсутність доказів незадовільного матеріального стану дитини, при цьому враховуючи працездатний вік платника аліментів, що дозволяє йому працювати і утримувати власну дитину, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі ? частини від всіх видів доходу (заробітку) відповідача.

Тому, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а тому суд присуджує стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 25.09.2015 року і досягнення дитиною повноліття, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12023 грн. 74 к.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 25 вересня 2015 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 к. оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 150, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1, який є керівником ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ») на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1, який є керівником ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) 12023 грн. 74 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 червня 2018 року.

Суддя Н.О. Яровенко