ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2885/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді -                                               Мікули О.І.,

суддів          -                                                       Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання -          Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохелп 2016" до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним наказу на проведення перевірки,-

суддя в 1-й інстанції – Карп’як О.О.,

час ухвалення рішення – 21.02.2018 року, 16:02 год.,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 02.03.2018 року,

                                                                в с т а н о в и в:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Автохелп 2016” (далі- ТзОВ “Автохелп 2016”) звернувся в суд з позовом до відповідача - ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 18 жовтня 2017 року №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що, аналізуючи показники, які містяться у поданих платником податків деклараціях з ПДВ за відповідний період, та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72-74 Податкового кодексу України та відповідно до п.74.1. ст.74 Податкового кодексу, яка використовується для виконання покладених на контролюючі органи, ОСОБА_1 управлінням ДФС у Львівській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТзОВ “Автохелп 2016” даних податкових зобов’язань/податкового кредиту по взаємовідносинах з рядом суб’єктів господарювання, що містяться у податкових деклараціях за період березень-квітень, травень, червень, липень 2017 року. Вважає, що у кожному запиті ОСОБА_1 управління ДФС у Львівській області містяться посилання на дані, що стали підставою для його складання, зокрема, факти, отримані відповідачем під час збору податкової інформації по взаємовідносинах позивача з кожним із його контрагентів (відсутнє реальне джерело походження ідентифікайного товару), аналіз результатів показників у податковій декларації Товариства, а також перелік документів, які необхідно додати. Разом з тим, позивачем надано відповіді не на всі запити, що і стало підставою для винесення наказу про проведення виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Автохелп 2016». Таким чином, оскаржуваний наказ винесений та відповідає нормам податкового законодавства. Просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) – ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача – ОСОБА_3 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що на адресу позивача ОСОБА_1 управлінням ДФС у Львівській області надіслано ряд письмових запитів про надання пояснень з приводу господарської діяльності ТзОВ “Автохелп 2016” у відповідних періодах та її документального підтвердження, а саме: №3684/7/13-01-14-14 від 22 травня 2017 року про надання пояснень по взаємовідносинах із ПП «Еко-Принт» за період березень- квітень 2017 року; №10233/10/13-01-14-14 від 31 липня 2017 року про надання інформації з питань взаємовідносин з ТОВ “Мега Опт Торг” та ТОВ “Техніка для бізнесу” за травень 2017 року; №13733/10/13-01-14-14 від 11 вересня 2017 року про надання інформації з питань взаємовідносин з ТОВ “Профітплюс”, ТОВ” Марселл”, ТОВ “Старауто”, ТОВ “Універсалгарантмаркет”, ТОВ “Мегаспецторг”, ТОВ “Фуд-Експорт”, ТОВ “Трейд-Групп” ТОВ “Дрантек”, ТОВ “Треслінг”,ТОВ “Трейд Прогрес” за червень 2017 року; №8620/10/13-01-14-14 від 07 липня 2017 року щодо взаємовідносин із ТОВ “Омнія Торг” та ТОВ “Хольден”; № 13497/10/13-01-14-14 від 07 вересня 2017 року про надання пояснень щодо виявлених розбіжностей між сумами ПДВ відображеними в податковій декларації та сумами ПДВ, які відображені в ЄРПН за червень 2017 року; №15585/10/13-01-14-14 від 28 вересня 2017 року про надання пояснень щодо виявлених розбіжностей між сумами ПДВ відображеними в податковій декларації та сумами ПДВ, які відображені в ЄРПН за липень 2017 року. У цих запитах податковий орган зазначив, що про вказані порушення свідчить аналіз показників, що містяться у поданих податкових деклараціях з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації отриманої й опрацьованої відповідно  до ст.ст.72,73 і 74 Податкового кодексу України та відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдання.

19 липня 2017 року позивачем надано відповідь на запит №8620/10/13-01-14-14 від 07 липня 2017 року з долученням підтверджуючих документів по взаємовідносинах із ТОВ “Омнія Торг” та ТОВ “Хольден”.

14 серпня 2017 року на запит №10233/10/13-01-14-14 від 31 липня 2017 року товариством надана відповідь з поясненнями щодо здійснених операцій з купівлі-продажу товару та надано підтверджуючі документи: договори, видаткові накладні, прибуткові накладні, ТТН, що пов`язані з обчисленням ПДВ та формуванням податкових зобов`язань в декларації за травень 2017 по вищевказаних контрагентах .

13 вересня 2017 року надано відповідь на запит №13497/10/13-01-14-14 від 07 вересня 2017 року та повідомлено, що розбіжності виникли внаслідок помилково складених податкових накладних на ТОВ “Профітплюс” та ПП “Транс-Євробуд”, які відмовились від проведених операцій, та повернули товар, про що було повідомлено податковий орган листом від 18 серпня 2017 року №23 про скасування виписаних податкових накладних.

04 жовтня 2017 року позивачем надіслана відповідь податковому органу на запит №13733/10/13-01-14-14 від 11 вересня 2017 року та надано інформацію щодо здійснених господарських операцій щодо кожного контрагента, а також надіслано підтверджуючі документи про реальне виконання договірних зобов`язань та підстави нарахування податкового кредиту та/або податкового зобов`язання з ПДВ по кожному із зазначених в запиті суб`єкту господарювання.

13 жовтня 2017 року начальником управління аудиту ОСОБА_1 управління ДФС у Львівський області ОСОБА_4 видано доповідну записку від №235/13-01-14-14-15 "Щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок", в якій зазначено, що на адресу позивача було скеровані листи від 22 травня 2017 року №3684/7/13-01-14-14, від 07 липня 2017 року №8620/10/13-01-14-14, від 31 липня 2017 року №10233/10/13-01-14-14, 11 вересня 2017 року №13733/10/13-01-14-14, від 07 вересня 2017 року №13497/10/13-01-14-14 та від 28 вересня 2017 року №15585/10/13-01-14-14 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження здійснення взаємовідносин із вказаними контрагентами. Вказано, що станом на 13 жовтня 2017 року документи отримано, проте не в повному обсязі.

18 жовтня 2017 року начальник ОСОБА_1 управління ДФС у Львівський області ОСОБА_5 у відповідності до вимог пп.16.1.5 і пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку начальника управління аудиту ОСОБА_1 управління ДФС у Львівський області ОСОБА_4 від 13 жотвня 2017 року №235/13-01-14-14-15, видав наказ №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016” з питань взаємовідносин із ПП “Еко-Принт” за період березень-квітень 2017 року, ТОВ “Хольден”, ТОВ “Омнія Торг”, ТОВ “МегаОпт Торг”, ТОВ “Техніка для Бізнесу”, ПП “Автоінтерлогістик” за період травень 2017 року, ТОВ “Профітплюс”, ТОВ” Марселл”, ТОВ “Старауто”, ТОВ “Універсалгарантмаркет”, ТОВ “Мегаспецторг”, ТОВ “Фуд-Експорт”, ТОВ “Трейд-Ерупп” ТОВ “Дрантек”, ТОВ “Преслінг”,ТОВ “Трейд Прогрес” за червень 2017 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за червень, липень 2017 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що запити відповідача «Про надання інформації та її документального підтвердження» оформлені з порушенням норм податкового законодавства, оскільки в цих запитах не міститься жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової звітності з ПДВ з використанням результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних ЄРПН, які свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Крім того, позивачем у визначений податковим законодавством строк відповідачу надано всі підтверджуючі документи здійснення взаємовідносин з вказаними вище контрагентами, а саме: договори, прибуткові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Також запит від 28 вересня 2017 року, який ліг в основу оскаржуваного наказу, отриманий позивачем лише 13 жовтня 2017 року, і на час прийняття наказу про проведення перевірки, 18 жовтня 2017 року, 15-денний термін надання відповіді не сплив. Таким чином, наказ від 18 жовтня 2017 року №4776 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Автохелп 2016» є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано обов’язкових регламентованих податковим законодавством умов для проведення позапланової виїзної перевірки

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.20.1.4 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Разом з тим, ст.21 ПК України передбачає, що обов’язки органів фіскальної служби, серед яких обов’язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т. ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов’язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст.73 ПК України та Постановою КМУ від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом". Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом;

П.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом передбачає, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються:  посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1 та абз.2 п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту вищезазначеного Порядку, узгоджується з п.73.3 ст.73 ПК України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, у запитах №3684/7/13-01-14-14 від 22 травня 2017 року; №10233/10/13-01-14-14 від 31 липня 2017 року, №13733/10/13-01-14-14 від 11 вересня 2017 року, №8620/10/13-01-14-14 від 07 липня 2017 року не зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, що свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового законодавства; який вплив має отримана контролюючим органом узагальнена податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях ТзОВ “Автохелп 2016”.

Тобто, ці запити не містять підстав, передбачених абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, для їх надсилання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних.

Зі змісту пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, який був правовою для видання оспорюваного наказу №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016” вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Однак, у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Разом з тим, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. Крім того, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Таким чином, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на розглянуті запити відповідача у зв’язку з незазначенням у них підстав їх направлення не може розцінюватись як обставина, з якою пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України пов’язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем у строк визначений ПК України надано відповідачу всі підтверджуючі документи на запитувану інформацію, а саме: договори, прибуткові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні.

Разом з тим, з наказу від 18 жовтня 2017 року №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016” вбачається, що такий не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка б свідчила про можливі порушення позивачем вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства. Разом з тим, контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду  від 20 лютого 2018 року у справі №813/1574/17 (адміністративне провадження №К/9901/5224/17), однією із сторін у якій є контролюючий орган про тотожний предмет спору, а саме: оскарження наказу ОСОБА_1 управління ДФС у Львівській області від 29 квітня 2017 року №1405 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Енергія-Новояворівськ”, прийнятого на підставі пп.16.1.5, пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.1 і пп.3 абз. 3 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Щодо інших запитів, які зазначені у доповідній записці начальника управління аудиту ТУ ДФС у Львівській області ОСОБА_6 від 13 жовтня 2017 року №235/13-01-14-14-15, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Запит №13497/10/13-01-14-14 від 07 вересня 2017 року винесенений з метою надання пояснень щодо виявлених розбіжностей між сумами ПДВ відображеними в податковій декларації та сумами ПДВ, які відображені в ЄРПН за червень 2017 року, в ньому містилася вимога про надання пояснення та їх документального підтвердження, разом з тим, переліку документів, які повинен надати позивач податковому органу запит  не містить.

Даючи відповідь на цей запит, позивач повідомив про те, що розбіжності виникли внаслідок помилково складених податкових накладних на ТОВ “Профітплюс” та ПП “Транс-Євробуд”, які відмовились від проведених операцій, та повернули товар, про що було повідомлено податковий орган листом від 18 серпня 2017 №23 про скасування виписаних податкових накладних. У запиті податковий орган покликався на п.50.1 ст.50 ПК України, відповідно до якого платник податків може подати уточнюючий розрахунок.

Разом з тим, наказ на проведення перевірки не містить покликання на п.50.3 ст.50 ПК України, як на підставу проведення перевірки, а тому факти щодо невідображення в декларації з ПДВ сум ПДВ по операціях, які не відбулися із ТОВ “Профітплюс” та ПП “Транс-Євробуд”, податковим органом не встановлено, таким чином відсутні підстави для призначення позапланової перевірки та за наявності підтвердження про отримання від ТОВ “Автохелп 20016” пояснень на письмовий запит податкового органу.

Аналогічного змісту є запит №15585/10/13-01-14-14 від 28 вересня 2017 року, який позивачем отримано 13 жовтня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого є в матеріалах справи, цей факт сторонами не заперечується, і станом на дату винесення оскаржуваного наказу від 18 жовтня 2017 року на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України строк для надання відповіді  ще не закінчився. Однак податковий орган, не дочекавшись відповіді, включив цей запит до оскаржуваного наказу, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Ч.2 ст.2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ 18 жовтня 2017 року №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016” є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті цього наказу відсутні чітко сформовано змістовні підстави, які б свідчили про можливість порушення позивачем вимог валютного, податкового чи іншого законодавства, а контролюючий орган обмежився загальними посиланнями на норми права, тому такий не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та прийнятий з порушенням положень ПК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача. Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття наказу від 18 жовтня 2017 року №4776 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Автохелп 2016”.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 272, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

                                                          п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі №813/3895/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.   

Головуючий- суддя ОСОБА_7

Судді: ОСОБА_8

ОСОБА_9

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.