КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 760/626/17

УХВАЛА

18 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., розглянувши заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №9 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м.Києві лейтенанта поліції Кулик Валерії Миколаївни, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 731163 від 30.12.2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року скасовано і адміністративний позов задоволено, а саме, скасовано постанову інспектора роти №9 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м.Києві по справі про адміністративне правопорушення серії АР №731163 від 30.12.2016 року.

15.05.2018 року до суду надійшла заява про прийняття додаткового рішення в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору при розгляді даної категорії справ, тому вирішення питання про відшкодування зайво сплаченого ним судового збору при ухваленні рішення по суті не вирішувалось.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задоволенню не підлягає.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011р. №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;.

Частиною 2 ст. 7 цього ж Закону визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір при поданні позову у сумі 640 (шістсот сорок) грн. за квитанцією №0.0.700966855.1 від 06.02.2017р. та у сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. за квитанцією №0.0.946782486.1 від 22.01.2018р. при поданні апеляційної скарги

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченого ним судового збору, який ним сплачений помилково.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі..

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 132, 143, 243, 252, 321, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

В ухвалі додаткового рішення - відмовити.

Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з Державного бюджету України помилково сплачений судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. за квитанцією №0.0.700966855.1 від 06.02.2017р. та у сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. за квитанцією №0.0.946782486.1 від 22.01.2018р., а всього 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов