Справа №11-414/2008р. Головуючий І-інстанції Гринів М. А.
Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Ладика Я.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Ладики Я.І.,
суддів Флісака Р.Й., Томенчука Б.М. ,
з участю: прокурора Левенець Я.І.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3 ,
розглянувши 2 жовтня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Калуського району Штремиха Р.В. на вирок Калуського міськрайонного суду від 25 липня 2008 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше несудимий, приватний підприємець, громадянин України, -засуджений за ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 4000 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід залишено попередньо обраний - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 811 грн. судових витрат за проведення експертиз.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він 8 січня 2008 року, керуючи автомобілем марки „Опель Омега", державний номер НОМЕР_1, і рухаючись автодорогою Калуш-Бурштин через село Кудлатівку, Калуського району, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки „ЗАЗ 11022", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку. Від поштовху автомобіль марки „ЗАЗ 11022" виїхав за межі проїзної частини дороги та вчинив наїзд на потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , які отримали відповідно тяжкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій апеляції старший помічник прокурора Калуського району Штремих Р.В., не оспорюючи правильності кваліфікації та доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненому злочині, посилається на незаконність вироку внаслідок невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Вважає, що суд безпідставно не застосував до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, не врахував, що його винними діями були також заподіяні легкі тілесні ушкодження ще двом особам.
Окрім цього, зазначає, що суд не стягнув з засудженого на користь Львівського НДІСЕ 1526 грн. 20 коп. судових витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи.
Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 5000 грн. з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, а також стягнути з засудженого судові витрати в розмірі 2337 грн. 50 коп.3а проведення експертиз.
Заслухавши доповідача, пояснення та обґрунтування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілої ОСОБА_1 , засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які не погоджуються з доводами апелянта і просять вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на належно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 66, 69 КК України. Воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта стосовно того, що суд, постановляючи вирок, не врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину.
Зі змісту вироку вбачається, що суд не залишив поза увагою спричинені злочином тяжкі наслідки, але разом з тим врахував також і форму вини, зокрема, вчинення ОСОБА_3 злочину з необережності.
Не є обгрунтованою теза апелянта про невідповідність призначеного покарання особі засудженого, оскільки вона нічим не доведена. Більше того, зміст апеляції в цій частині є суперечливим, бо нижче по тексту апелянт зазначає, що „суд врахував особу винного та обставини, що пом"якшують покарання (а.с. 224).
Не можна погодитись з доводами апелянта про необґрунтованість вироку в частині не призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зі змісту вироку видно, що суд, дійшовши висновку про можливе виправлення засудженого без застосування такого покарання, врахував не тільки характер його роботи, але і цілий комплекс інших пом'якшуючих покарання обставин: його сімейний стан, відсутність у минулому судимостей та правопорушень, пов'язаних з безпекою дорожнього руху, повне відшкодування збитків потерпілим, їх позитивне ставлення до нього.
З пояснень потерпілої ОСОБА_1 в апеляційному суді видно, що засуджений продовжує надавати її сім'ї матеріальну допомогу, регулярно возить своїм автомобілем доньку у лікарню на процедури.
За таких обставин, позбавлення ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами було б спрямоване також проти інтересів потерпілих.
Інші обставини, на які посилається апелянт (часткове визнання ОСОБА_3 вини на досудовому слідстві, заподіяння легких тілесних ушкоджень ще двом особам), не могли бути врахованими судом як обтяжуючі покарання обставини, оскільки це суперечило б вимогам ст. 67 КК України.
Разом з тим, суду належало стягнути з засудженого на користь Львівського НДІСЕ 1526 грн. 20 коп., затрачених на проведення транспорно-трасологічної експертизи (а.с. 155).
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію помічника прокурора Калуського району Штремиха Р.В. задовольнити частково.
Вирок Калуського міськрайонного суду від 25 липня 2008 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 1526 грн. 20 коп.
В решті вирок залишити без змін.