Справа №3-3939/10
Постанова
Іменем України
6 грудня 2010 року м.Харків
Судця Жовтневого районного суду м.Харкова Кириченко О.Д., розглянувши в приміщенні суду матеріали, що надійшли з ДІЛ у Жовтневому районі м.Харкова, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої головним бухгалтером ПП «СПС», проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.І ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, останньою, як посадовою особою ПП «СПС» - головним бухгалтером цього підприємства, був порушений встановлений порядок ведення податкового обліку по декларації за липень 2010 року, що призвело до зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 13 956,00 грн., чим було порушено п.1.3 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто було скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. При цьому вона надала суду свої письмові пояснення по суті складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, в яких викладені в ньому обставини не визнала, стверджуючи, що ведення податкового обліку нею велося з повним дотриманням встановленого законодавством України порядку.
У зв’язку із зазначеною обставиною, а також зважаючи на те, що згідно ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.163-1 цього Кодексу, присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не є обов’язковою, розгляд даної справи було проведено за відсутності ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи і додані до них останньою письмові документи, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.163-1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по цій справі підлягає закриттю.
Так, судовим розглядом беззаперечно встановлено, що фактично єдиним доказом скоєння адміністративного правопорушення, яке є предметом розгляду, є Акт від 15.10.2010 року № 2685/07- 12/31062161 ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «СПС» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за липень 2010 року» (далі - Акт перевірки).
Дослідженням вищевказаного Акту перевірки встановлено, що підставою для висновків щодо завищення посадовими особами ПП «СПС» податкового кредиту на 13 956,00 грн. по декларації за червень 2010 року та завищення податкового кредиту на 16 946,00 грн. по декларації за липень 2010 року послужило встановлення фактів неподання контрагентом цього підприємства ПП «Арт-Бейл» податкової декларації за червень 2010 року та зазначення статусу «не дійсна» у податковій декларації у податковій звітності іншого контрагента - ТОВ «АПО Харківцукрозбут».
Разом з тим, пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, що визначена у відповідності до цього Закону.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не піддягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).
При цьому у п.п. 7.5.1 п.7.5 тієї ж статті Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, вищевказаним Законом визначено, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку (покупця) належно оформленої податкової накладної.
Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, посадовими особами ПП «СПС» для підтвердження правомірності формування даним підприємством податкового кредиту за конкретний період часу були надані для перевірки усі необхідні для цього документи, включаючи: декларації, договори, контракти, митні декларації, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури тощо і ніяких зауважень відносно їхньої неповноти, дефектності їх реквізитів або їх недійсності в Акті зазначено не було.
Зважаючи ж на те, що Законом прямо не передбачено, що бюджетне відшкодування якимось чином ставиться у пряму залежність від додержання третіми особами податкової дисципліни, визначеної п.1.3 ст.1 та п.10.2 ст.10 цього ж таки Закону, приходжу до висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у вищезгаданому Акті перевірки щодо порушення встановленого порядку ведення податкового обліку в ПП «СПС» в частині формування та розрахунку суми податкового кредиту, а ц.ї беззаперечно свідчить про відсутність в діях зазначеної посадової особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.163-1 КУпАП.
У відповідності до п.1 ст.247 того ж Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, почате підлягає закриттю при відсутності події чи складу адміністративного правопорушення.
При розгляді цієї справи також було встановлено ряд порушень чинного законодавства посадовими особами ДШ щодо складання даних матеріалів про адміністративне правопорушення.
Так, як вбачається з вищевказаного Акту ПП «СПС», при проведенні перевірки цього підприємства старший державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_2 керувалася Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827, не зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, а тому з правової точки зору не маючими сили нормативно-правового акту.
Направляючи відповідні матеріали на розгляд до суду відповідна посадова особа ДШ до протоколу про адміністративне правопорушення приклала тільки витяг з вищезгаданого Акту перевірки ПП «СПС», з якого взагалі неможливо зрозуміти з яких же конкретних підстав перевіряючий дійшов висновку про порушення податкового законодавства і в чому ж воно полягало, а тому у разі ненадання повного тексту цього Акту ОСОБА_1 - особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, досліджувати в судовому засіданні було б фактично нічого.
Крім того, в ході судового розгляду була виявлена і. відверта недбалість в оформленні документів у справі - в копії протоколу про адміністративне правопорушення, який був надісланий на адресу ОСОБА_1, особою, якою вона оформлювалася, із-за недбалості було зазначено, що дії правопорушника кваліфікуються по ч. І ст.163 КУпАП, а не ч.І ст.163-1 цього Кодексу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.1,7,9, ч.І ст.163-1, п.1 ст.247, п.З ч.І ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої на посаді головного бухгалтера ПП «СПС» - закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області або опротестована прокурором протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги чи протесту прокурора через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Суддя О.Д. Кириченко