Справа № 3-184

2010р.

ПОСТАНОВА

іменем   України

01 березня 2010 року.                          Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.1 ст.41 КУпроАП,

встановив:

ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем в м.Збаражі, Тернопільської області, допустив порушення вимог законодавства про працю, а саме: в порушення вимог п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, під час допуску до роботи ОСОБА_2 не уклав із нею трудового договору у письмовій формі, передбаченій наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8.06.2001р. № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником та фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», зареєстрованим в міністерстві юстиції України 27.06.2001р. за № 554/5745. Всупереч вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 ЗУ “Про оплату праці”, заробітна плата працівниці ОСОБА_2 виплачується нерегулярно (без виплати авансу), при цьому проміжок часу між виплатами заробітної плати перевищує шістнадцять календарних днів, а саме: заробітна плата за грудень 2009 станом на 30.01.2010 року не виплачена. Крім того, відповідно до вимог ст.253 КЗпП України, працівники, які працюють у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Однак, підприємцем ОСОБА_1, із заробітної плати найманої працівниці ОСОБА_2, за період із листопада 2009 року по січень 2010 року, не сплачено внески ні до фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, ні до інших фондів. Всупереч вимог ст.110 КЗпП України та ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_1 не складаються відомості нарахування заробітної плати працівникам. Відповідно до ч.2 ст.48 КЗпП України трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п`ять днів, однак всупереч даної норми закону підприємцем ОСОБА_1 не зроблено запис у трудовій книжці працівниці ОСОБА_2.

Свою вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 визнав повністю і пояснив, що наслідки правопорушень усунуті.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення знайшла своє підтвердження протоколом про адміністративне правопорушення №19-07-011/0060 від 08 лютого 2010 року, актом перевірки №19-07-011/0090 від 02 лютого 2010 року та іншими матеріалами справи.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпроАП, за ознаками порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

При призначенні міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а тому його слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.41 КУпроАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпроАП і піддати його штрафу в дохід держави в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга або внесено протест прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                             Б. Олещук