КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2010 № 22/527
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 – фізична особа - підприємець
від відповідача - ОСОБА_2 – фізична особа - підприємець
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2009
у справі № 22/527 ( .....)
за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення боргу та штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2009 р. позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення боргу та штрафних санкцій задоволений частково. Стягнуто з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 45 470 грн. основного боргу, 583,01 грн. судових витрат. В частині стягнення штрафних санкцій у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з’ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи.
Так, відповідач вказує на те, що вона не підписувала спірний договір і не отримувала зазначений в ньому товар, що її печатка вибула із її володіння, а її відтиск на договорі та накладній як і підпис були зроблені її колишнім чоловіком з метою незаконного збагачення за її рахунок.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, однак в судовому засіданні апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з’ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.
Ухвалою від 22.12.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 02.02.2010 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/2/1 від 02.02.2010 р. було змінено склад судової колегії у справі. Для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий-суддя: Кондес Л.О., судді: Авдеєв П.В., Нєсвєтова Н.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 50 500 грн., інфляційну суму – 26 664 грн., трьох відсотків річних – 3 345,45 грн.
За твердженням позивача між ним та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 укладено договір за яким покупець (відповідач у справі) зобов’язувався оплатити товар на умовах, визначених договором, а продавець зобов’язувався передати товар у власність покупця, який має прийняти його. (копія договору в матеріалах справи (а.с. 10-11)).
Згідно з п. 1.2 договору предметом купівлі-продажу є товар згідно видаткових накладних, загальна сума договору (п. 2.1) встановлюється в розмірі 50 500 грн.
За умовами договору (п. 4.1) датою постачання і моментом переходу до покупця права власності на товар за договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата накладної).
Порядок розрахунків за договором передбачений у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 якого, розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом переказу покупцем на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків у термін не пізніше 30 днів з моменту отримання товару.
На підтвердження факту передачі товару, оговореному в спірному договорі позивач надав суду копію прибуткової накладної на два ноутбуки DELL XPS M 20-10 вартістю 25 250 грн. кожен, тобто на загальну суму 50 500 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не виконала свого зобов’язання за договором і не сплатила вартість переданого її товару, у зв’язку з чим він 11.11.2008 р. надіслав на її адресу вимогу про погашення заборгованості за договором. Оскільки, відповідач вимогу не виконала, позивач просив суд, крім суми основного боргу стягнути з неї суму інфляційних втрат у розмірі 26 664 грн., три відсотки річних у сумі 3 345,45 грн.
Відповідач позов не визнала, зазначила, що вона вказаний договір не підсувала і ноутбуки не отримувала, тому сплачувати їх вартість не зобов’язана.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підтвердження доводів, викладених в позовній заяві, позивач надав суду копію договору від 10.04.2007 р. та прибуткову накладну.
Судова колегія не може прийняти дані документи як належні докази, оскільки:
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
В примірнику договору, який наданий позивачем суду не зазначено, який саме товар є предметом договору та в якій кількості продавець має передати його покупцю. Жодних інших доказів на підтвердження даної обставини позивач суду не надав.
Крім того, вказаний примірник не містить підпису продавця, а саме СПД ОСОБА_1
Зазначені обставини не дають підстав вважати даний договір укладеним.
Прибуткова накладна про передачу двох ноутбуків DELL XPS M 20-10 вартістю 25 250 грн. кожен, тобто на загальну суму 50 500 грн., суд також не приймає до уваги.
Така правова позиція суду ґрунтується на тому, що відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В поданій позивачем накладній відсутні всі необхідні реквізити, що необхідні для цього виду первинного документу. А саме, не зазначено назву підприємства, від імені якого складено документ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також, з вказаної накладної не вбачається, хто саме і на якій підставі передав та отримав ноутбуки DELL XPS M 20-10, тому судова колегія не може прийняти дану накладну як доказ передачі відповідачу товару за договором від 10.04.2007 р.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Судом першої інстанції не було враховано, що надані позивачем докази не відповідають вимогам господарського процесуального законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2009 р. у справі № 22/527 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03134, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ТОВ “Укрпромбанк”МФО 380076, ідент. код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (02093, АДРЕСА_2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код НОМЕР_3) 403 (чотириста три) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Справу № 22/527 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді
19.02.10 (відправлено)