ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"21" червня 2018 р.м. Одеса  Справа № 916/881/18

За позовом: Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод” (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, буд. 47, код ЄДРПОУ 31952591)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вим-Трейд” (65011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 35/37, код ЄДРПОУ 39756158)

про стягнення 974     722,58грн.

Cуддя  С.Г.Власова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №24/11-17 від 24.11.2017р.; ОСОБА_2, згідно довіреності №06/06-18 від 06.06.2018р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство “Старокостянтинівський молочний завод” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вим-Трейд”, у якій просить суд стягнути 974   722,58грн. заборгованості за договором дистриб’юції №100/СТК-Д від 15.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2018р. відкрито провадження у справі №916/881/18; постановлено розглядати справу №916/881/18 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на „21” червня 2018 р. об  10год.30хв.

Крім того, 11.06.2018р. за вх. №2-2871/18 Дочірнім підприємством “Старокостянтинівський молочний завод” подано до Господарського суду Одеської області заяву, в якій заявник просив на підставі ст.ст.136-137 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти у розмірі 974   722,58грн., яка є тотожною заявлених позовних вимог.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2018р. заяву про забезпечення позову вх.№2-2871/18 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018р. призначено заяву про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні на „21” червня 2018 р. об 10год.00хв.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Дочірнє підприємство “Старокостянтинівський молочний завод” зазначає, що відповідач тривалий час не може розрахуватися з позивачем за поставку продукції та на даний час у позивача є підстави вважати, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду. Обраний захід до забезпечення позову – накладення арешту на майно та/або грошові кошти відповідача полягає у тому, що відповідач перебуває в процесі припинення господарського діяльності, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21.06.2018р. за вх.№12422/18 Дочірнім підприємством “Старокостянтинівський молочний завод” подано до канцелярії Господарського суду Одеської області обґрунтування до заяви про забезпечення позову, де позивач додатково зазначає, що є пояснення осіб, які здійснювали спілкування з керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Вим-Трейд” – ОСОБА_3, згідно яких підтверджується той факт, що відповідач не планує погашення заборгованості, уникає будь-яких контактів та здійснює заходи, які в подальшому унеможливлять стягнення з них заборгованості, тобто виконання рішення суду; копію вказаних пояснень заявником додано до заяви. Крім того, згідно вказаної заяви ДП “Старокостянтинівський молочний завод” просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача; винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти у розмірі 1   129   071,44грн., яка є тотожною задоволенню позовних вимог.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод” про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України   визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 140  ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, на думку Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, не вжиття передбачених статтею 137 ГПК України  заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, так як  майно може бути відчужене, а кошти зняті з розрахункового рахунку.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.             

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, з урахуванням загальних вимог, передбачених   статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується на особистому припущенні Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, на поясненні третьої особи та з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю “Вим-Трейд” дій, направлених на відчуження майна та зняття грошових коштів з розрахункового рахунку, що в подальшому, на його думку, може унеможливити виконання рішення господарського суду.

Однак, жодних доказів в обґрунтування наведених обставин позивачем не надано, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства (статтею 74 ГПК України), обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Крім того, у заяві від 11.06.2018р. вх.№2-2871/18 та в обґрунтуваннях до заяви про забезпечення позову від 21.06.2018р. вх.№12422/18 позивач взагалі не вказує, на яке саме майно відповідача необхідно накласти арешт.

За наведених обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод” щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, суд вважає, що заявником в обґрунтування вказаної заяви не підтверджено необхідність вжиття таких заходів, обставин утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/або грошові кошти відповідача, не вказано на яке саме майно відповідача необхідно накласти арешт, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, з огляду на що суд дійшов висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, у зв'язку з чим у   задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд відмовляє за її необґрунтованістю та недоведеністю.     

Керуючись ст. ст. 136, 137, ч. 6 ст. 140, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                  У Х В А Л И В:

1.Відмовити Дочірньому підприємству “Старокостянтинівський молочний завод” у задоволенні заяви про забезпечення позову від 11.06.2018р. за вх.№2-2871/18 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя                                                                              С.Г. Власова