Справа № 682/2722/15-ц

Провадження № 2/682/1/2018

                        РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

Славутський  міськрайонний суд Хмельницької  області у складі:

     головуючого судді  Мацюка Ю.І.,

     за участю секретаря          Хижавської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ «БрокбізнесБанк», з урахуванням збільшених позовних вимог, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 85862,23 доларів США (еквівалент станом на 07 грудня 2015 року) – 1982456,46 гривень, та 58500 гривень, що складається з наступних сум: заборгованість по кредиту – 65681,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 1516516,71 гривень; заборгованість за процентами – 8678,66 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 200379,91 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту – 4102,87 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 94730,37 гривень; пеня за прострочення сплати процентів 1009,72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 23313,23 гривень; розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами по кредиту (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) – 639,08 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить – 14755,59 гривень; штраф за невиконання п.п. 4.2, 4.5 Іпотечного договору – 5750 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить 132,760,65 гривень; штраф за невиконання п.5.3 Іпотечного договору – 58500 гривень.

Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 732476,30 гривень.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області в судовому засіданні покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні об’єктивно встановлено, що 29 березня 2007 року між АБ «БрокбізнесБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07Ф-64 про відкриття відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної заборгованості в сумі 115000 доларів США строком з 29 березня 2007 року по 30 березня 2017 року, зі сплатою 12 відсотків річних на будівництво власного житла.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору після надходження письмових заяв від позичальника про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до цього Договору про надання коштів в розрізі кредитної лінії (окремо по кожній сумі, що має надаватися). Після підписання такої додаткової угоди, Банк, протягом трьох банківських днів перераховує позичальнику кошти за реквізитами вказаними в його письмовій заяві.

Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 02 квітня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позивач надав відповідачу транш в сумі 50000 доларів США.

Згідно додаткової угоди № 1/1 від 05 квітня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позичальник зобов’язується на вимогу Банку протягом десяти днів застрахувати за власний рахунок на строк дії кредитного договору 100 % вартості предмету іпотеки.

Згідно додаткової угоди № 2 від 11 травня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позивач надав відповідачу транш в сумі 10000 доларів США.

Згідно додаткової угоди № 3 від 15 червня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позивач надав відповідачу транш в сумі 20000 доларів США.

Згідно додаткової угоди № 4 від 08 серпня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позивач надав відповідачу транш в сумі 10000 доларів США.

Згідно додаткової угоди № 5 від 26 вересня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, позивач надав відповідачу транш в сумі 25000 доларів США.

Згідно додаткової угоди № 6 від 20 грудня 2007 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, при розрахунку відсотків кількість днів у місяці та році приймаються за календарну.

Згідно додаткової угоди № 7 від 20 листопада 2008 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року,кредитну лінію згідно з кредитним договором № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року переоформлено на кредит з кредитною заборгованістю 82150 доларів США на строк до 30 березня 2017 року.

Згідно додаткової угоди № 8 від 06 травня 2009 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, строк сплати заборгованості за кредитним договором № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, що має бути сплачена не пізніше 10 травня 2009 року, продовжити до 15 травня 2009 року (включно).

Згідно додаткової угоди № 9 від 06 січня 2010 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, строк сплати заборгованості за кредитним договором № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, за процентами, що має бути сплачена не пізніше 10 січня 2010 року, продовжити по 15 січня 2010 року (включно).

Згідно додаткової угоди № 10 від 06 травня 2010 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, строк сплати заборгованості за кредитним договором №07-Ф-64 від 29 березня 2007 року за процентами, що має бути сплачена не пізніше 10 травня 2010 року, продовжити по 15 травня 2010 року (включно). Пункт 4.2.3 Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, викласти в наступній редакції «За письмовою вимогою Банку здійснити та надати Банку Експертну оцінку предмету застави. Переоцінка здійснюється не рідше одного разу на рік за рахунок позичальника».

Згідно додаткової угоди № 11 від 12 січня 2011 року до Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, додати пункт 4.9 до статті 4 Кредитного договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року: «Позичальник здійснює повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у готівковій формі через касу Банку або шляхом безготівкового перерахування коштів з власного поточного рахунка платіжним дорученням згідно з графіком, наведеним у Додатку №1, який є невід’ємною частиною цього Договору».

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується заявами на надання траншу - в сумі 50000 доларів США від 02 квітня 2007 року, від 11 травня 2007 року в сумі 10000 доларів США, від 15 червня 2007 року в сумі 20000 доларів США, від 08 серпня 2007 року в сумі 10000 доларів США, від 26 вересня 2007 року в сумі 25000 доларів США, які містять підпис позичальника про отримання коштів, та заявами на видачу готівки № 26 від 02 квітня 2007 року, № 23 від 11 травня 2007 року, № 0010 від 15 червня 2007 року, № 4 від 08 серпня 2007 року, № 3 від 26 вересня 2007 року, які підпис відповідача ОСОБА_1

Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року у повному обсязі.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору відсотки нараховуються і сплачуються за фактичний час користування кредитом на умовах і в межах строку указаного в п.2.1 цього договору.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору позичальник повертає Банку кредит на умовах п.2.1. цього Договору зі сплатою відсотків щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та вдень повного погашення кредиту.

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору при поверненні позичальником частини кредиту, відсотки за користування кредитом, пеня за несвоєчасну сплату відсотків і за несвоєчасне повернення кредиту нараховуються на залишок заборгованості при збереженні усіх умов цього Договору.

Відповідно до п.7.2. Кредитного договору Банк має право достроково припинити свої зобов’язання за цим Договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, відсотки і пеню, при невиконанні позичальником наступних умов: ненадання інформації про зміну своєї адреси, телефонів та банківських рахунків в триденний термін після їх зміни; при несвоєчасній сплаті відсотків за користування кредитом та пені. Передбачених цим Договором.

Відповідно до п.7.3. Кредитного договору Банк повідомляє позичальника про дострокове припинення своїх зобов’язань за Договором і стягнення кредиту, відсотків та пені в письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що взяті зобов’язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 виконував неналежним чином,в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед банком, яка станом на 07 грудня 2015 року складає 85862,23 доларів США (еквівалент станом на 07 грудня 2015 року) – 1982456,46 гривень, та 58500 гривень, що складається з наступних сум: заборгованість по кредиту – 65681,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 1516516,71 гривень; заборгованість за процентами – 8678,66 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 200379,91 гривень; пеня за прострочення сплати кредиту – 4102,87 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 94730,37 гривень; пеня за прострочення сплати процентів 1009,72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить - 23313,23 гривень; розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами по кредиту (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) – 639,08 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить – 14755,59 гривень; штраф за невиконання п.п. 4.2, 4.5 Іпотечного договору – 5750 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07 грудня 2015 року становить 132,760,65 гривень; штраф за невиконання п.5.3 Іпотечного договору – 58500 гривень.

За даними висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 3622/16-26 від 29 червня 2017 року слідує, що станом на 07 грудня 2015 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем по кредитному договору № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року та додатковим угодам до нього складає 74357,87 доларів США, і 24821,13 гривень, в тому числі: 65681,90 доларів ША заборгованість по тілу кредиту; 8675,97 доларів США заборгованість по відсоткам по кредиту; 22063,23 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам; 2757,90 гривень інфляційні нарахування 3% річних згідно статті 625 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 07Ф-64 від 29 березня 2007 року, між банком та позичальником було укладено іпотечний договір від 02 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2276, у відповідності умов до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно – земельну ділянку площею 0,1000 га. Кадастровий номер 6810600000:01:003:0183, розташованої в місті Славута вулиця Дзержинського, 30-А Хмельницької області, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування жилого будинку та споруд (присадибна ділянка), на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва, готовністю будівництва 59%, зареєстрований в РПВН за № 18333591, яким є цегляний гостьовий будинок, фундамент житлового будинку з бетонних блоків, та огорожа з воротами, а також земельна ділянка площею 0,0693 га, кадастровий номер 6810600000:01:003:0212, розташованої в місті Славута вулиця Дзержинського, 30-А Хмельницької області, з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства. Після завершення будівництва, введення в експлуатацію та державної реєстрації права власності на житловий будинок зазначений житловий будинок залишається предметом іпотеки за цим договором.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, зареєстрованого за вихідним номером 04-31/183 від 15 лютого 2016 року, при виселенні та зверненні стягнення на будинок № 30а по вулиці Козацька в місті Славута Хмельницької області, в якому проживає малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, будуть порушені права малолітньої дитини на житло.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за використання ним Банк має право стягнути з позичальника штрафні проценти, які нараховуються виходячи з подвійної ставки по кредиту в п.2.1. цього Договору від суми простроченої і непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України) та спеціальна позовна давність в один рік ( ст.258 ЦК) застосовується, якщо сторони не уклали в письмовій формі договір про її збільшення (ст.259 ЦК).

Таким чином, керуючись ч.2 ст. 258 ЦПК України та п.7.1. Кредитного договору пеня за несвоєчасне погашення відсотків за період з 07 грудня 2014 року по 06 грудня 2015 становить 22063,23 гривень.

Крім того, в судовому засіданні об’єктивно встановлено, що Банком нараховані штрафи за порушення іпотечного договору від 02 квітня 2007 року.

Відповідно до п.8.1. іпотечного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, передбачених п.5.3. цього Договору, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця сплати штрафа у розмір 5% від вартості предмета іпотеки, що визначена в цьому Договорі.

Згідно п. 5.3.2 іпотечного договору, іпотекодавець зобов'язаний на період фактичної дії цього Договору застрахувати за свій рахунок предмет іпотеки на користь іпотекодержателя від усіх видів ризиків (в тому числі від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування) у страховій компанії, яка рекомендована або акредитована у іпотекодержателя, на його повну вартість, але не меншу за узгоджену сторонами і зафіксовану від усіх видів ризиків на повну вартість, але не меншу ніж узгоджено сторонами і зафіксовану в п.1.4. цього Договору оціночну вартість, та надати іпотекодержателю копію страхування (страхового полісу).

У даній справі особою позичальника та іпотекодавця є відповідач ОСОБА_1 За таких умов стягнення з однієї особи різних штрафів за порушення одного і того ж обов'язку - застрахувати предмет іпотеки, буде свідчити про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи, що іпотечний договір від 02 квітня 2007 року, укладений між банком та ОСОБА_1, є спеціальним договором, який регулює правовідносини щодо іпотеки та містить окрему статтю четверту, яка визначає обов'язки щодо страхування предмету іпотеки та відповідальність за його порушення, суд вважає правомірним нарахування банком штрафу в розмірі 58500 гривень, а саме за порушення п.5.3. іпотечного договору у зв'язку із невиконанням обов'язку застрахувати предмет іпотеки на період фактичної дії іпотечного договору.

Водночас, нарахування банком штрафу по п.п.4.2., 4.5. вказаного іпотечного договору є подвійною відповідальністю за одне і теж порушення, тому є неправомірним і стягненню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Відповідно до положень п.10 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»  передбачено, що згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Пунктом 12 вказаної постанови передбачено, що у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини 3 ст. 533 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати

будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим

Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Таким чином, стягнення заборгованості, в тому числі відсотків за користування кредитними коштами може відбуватись в іноземній валюті з дотриманням вимог Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993року №15-93.

Враховуючи вищенаведене, даючи аналіз зазначеним правовим нормам, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 1800155,64 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 65681,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1516516,71 гривень; заборгованості за процентами – 8675,97 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 200317,80 гривень; заборгованості за пенею за прострочення сплати процентів – 22063,23 гривень; заборгованості 3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами по кредиту – 2757,90 гривень; штраф за невиконання п.5.3 Іпотечного договору – 58500 гривень.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 256, 258, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», місцезнаходження місто Київ проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489, заборгованість за кредитним договором в сумі 1800155,64 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту – 65681,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1516516,71 гривень; заборгованості за процентами – 8675,97 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 200317,80 гривень; заборгованості за пенею за прострочення сплати процентів – 22063,23 гривень; заборгованості 3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами по кредиту – 2757,90 гривень; штраф за невиконання п.5.3 Іпотечного договору – 58500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 1827 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                Мацюк Ю. І.