КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа№ 910/24550/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка  О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх. № 09.1-04.1/2962/18 від 17.05.2018)

та Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. № 09.1-04.1/2960/18 від 17.05.2018)

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 18.04.2018 (повна ухвала складена 24.04.2018, суддя Яковенко А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними

у справі №910/24550/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер СТ"

до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в задоволенні заяви про визнання результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" частинами, який відбувся 13.01.2017року, в межах справи 910/24550/13.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Сбербанк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним аукціону в повному обсязі.

Також, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" недійсними.

За апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження у справі № 910/24550/13, розгляд справи № 910/24550/13 призначено на 12.06.2018.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14.06.2018 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод", введено процедуру розпорядження майном банкрута, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Руденок Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 задоволено заяву ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Юлії Олександрівни, припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Руденок Юлії Олександрівни, призначено ліквідатором ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Тарасенка Тараса Петровича.

Відповідно до ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно із частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Статтями 65, 66 Закону про банкрутство передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Можливості проведення третього повторного аукціону Законом не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2016 року між ПАТ "Київський ювелірний завод" в особі ліквідатора Тарасенка Т.П. та МУТСБ "Епсілон" укладено Договір на організацію та проведення публічних торгів (аукціону) (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. даного Договору, його предметом є здійснення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна ПАТ "Київський ювелірний завод", шляхом його продажу на відкритих публічних торгах (аукціоні) в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про товарну біржу", Правилами біржової торгівлі на МУТСБ "Епсілон" та іншими нормативно-правовими актами та цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, майно ПАТ "Київський ювелірний завод" продається на аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу. У вигляді цілісного майнового комплексу продається все наявне майно боржника. Початковою вартістю продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону, є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

На виконання вищезазначених умов Договору та вимог чинного законодавства України МУТСБ "Епсілон" було оголошено про проведення 26.09.2016 року аукціону з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" у вигляді цілісного майнового комплексу загальною вартістю 406 832 087,17 грн., проте у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні його було визнано таким, що не відбувся.

У відповідності до п. 2.9. Договору, у разі не продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу (оголошення про закінчення аукціону без виявлення переможця), організатор аукціону здійснює продаж майна частинами у порядку та на умовах, визначених згідно вимог Закону та цим Договором.

Продаж майна боржника частинами здійснюється окремими лотами, склад яких визначається та погоджується зборами Комітету кредиторів (п. 2.10. Договору).

18.10.2016 відбулося засідання комітету кредиторів ПАТ "Київський ювелірний завод", на якому було прийнято рішення про продаж майна банкрута частинами чотирма лотами у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, проведених на замовлення ліквідатора боржника.

У зв'язку з відсутністю згоди заставних кредиторів на продаж майна, яке є предметом забезпечення, за заявою ліквідатора ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/24550/13 надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ "Київський ювелірний завод" від 18.10.2016 чотирма лотами у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, а саме:

- лот № 1 Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії") за початковою ціною 1 057 960,47 грн.;

- лот № 2 Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") за початковою ціною 13 972 101,39 грн.;

- лот № 3 Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод" за початковою вартістю 4 694 752,55 грн.;

- лот № 4 Будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі оргтехніка, товарна продукція та інше майно), а також цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод" за початковою вартістю 216 264 773,81 грн.

23.11.2016 організатор аукціону розмістив оголошення про проведення 21.12.2016 аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів (№ 3 та № 4 згідно ухвали суду від 21.11.2016) за погодженою комітетом кредиторів та судом початковою вартістю, який 13.12.2016 визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 65 та ч. 2 ст. 66 Закону про банкрутство та умов п.п. 2.14., 2.16., 2.17. Договору про проведення аукціону, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

14.12.2016 організатор розмістив оголошення № 38373 про проведення 13.01.2017 аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів за початковою вартістю: лот № 1 - 1 057 960,47 грн. та лот № 2 - 13 972 101,39 грн., аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

Окрім того, 14.12.2016 організатор розмістив оголошення № 38374 про проведення 13.01.2017 повторного аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів із початковою вартістю: лот № 1 - 3 755 802,04 грн. та лот № 2 - 173 011 819,05 грн., аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні.

Вказані оголошення розміщені на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Мін'юсту, відомості розміщені у них повністю відповідають вимогам статті 59 Закону про банкрутство, чим спростовуються доводи скаржників про їх невідповідність вимогам законодавства. При цьому, неспроможними є доводи Банків щодо не зазначення відомостей про земельні ділянки, на яких розміщуються об'єкти нерухомості, оскільки в оголошенні вказані відомості про відсутність оформлення за боржником таких земельних ділянок та повідомлено про необхідність покупцю самостійно вирішити питання про набуття права власності або права оренди на земельну ділянку.

До спливу останнього строку подачі заявок на участь у аукціонах, наведеного в опублікованих оголошеннях про їх проведення (до 22 грудня 2016 року до 15:00 год. включно) до МУТСБ "Епсілон" надійшли заяви на участь у аукціонах по всіх лотах від чотирьох учасників: ТОВ "Крістілайт". ТОВ "Константабуд", ТОВ "Еталон-Консалтінг", ТОВ "Нова будівельна компанія", які були зареєстровані МУТСБ "Епсілон" у відповідному журналі заяв на участь в аукціоні під №№ 176, 177, 178, 179 від 21.12.2016 та №№ 180, 181, 182, 183 від 22.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону про банкрутство, рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

За наслідками розгляду заяв на участь в аукціонах, та зважаючи на виконання заявниками усіх передбачених законодавством вимог, організатор аукціону прийняв рішення про допуск всіх заявників до участі в аукціонах, що підтверджується відповідними протоколами від 26 грудня 2016 року про визначення учасників аукціону.

У підтвердження наявності в користуванні МУТСБ "Епсілон" приміщення для проведення 13.01.2017 спірних аукціонів, організатор аукціону надав укладений 30.12.2016 між МУТСБ "Епсілон" та ТОВ "РК "Барбарис" Договір суборенди нежитлового приміщення № 76/12/16, за умовами якого суборендар приймає у строкове платне користування кімнату № 101/2 на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 6, приміщення 2. Цільове призначення суборенди приміщення - проведення аукціону 13.01.2017 з 09:00 год. до 11:00 год.

Тобто, доводи скаржників про незабезпечення організатором аукціону доступу потенційних учасників до аукціону та звуження їх кола спростовуються матеріалами справи.

13.01.2017 відбувся повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" частинами, а саме:

1) у відповідності з публікацією № 38374:

- Лот № 1: Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод";

- Лот № 2: Майно: будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргтехніка, товарна продукція та інше майно, цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод", до якого включено, у тому числі, й майно боржника, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

2) у відповідності з публікацією № 38373:

- Лот № 1: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод", у кількості 571 найменування, 6 029 одиниць, які знаходяться в заставі у ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»;

- Лот № 2: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ "Київський ювелірний завод" у кількості 2 042 найменувань, 10 278 одиниць, які знаходяться в заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Згідно протоколів проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 13.01.2017 переможцем аукціонів з продажу майна боржника по всіх лотах визначено ТОВ «Еталон-консалтинг».

Також, в аукціонах брав участь ще один учасник - ТОВ «Нова будівельна компанія», який не пред'явив претензій щодо порядку проведення та визначення результатів аукціонів.

Відповідно з інформаційним повідомленням № 13/01-1 від 13.01.2017 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" частинами за публікацією № 38374, яке оприлюднене 18.01.2017, майно продане за 88560487,17 грн., в тому числі за лотом №1 - 1881565,82 грн., за лотом №2 - 86678921,35 грн.

Відповідно з інформаційним повідомленням № 13/01-2 від 13.01.2017 про результати проведення аукціону з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" частинами за публікацією № 38373, яке оприлюднене 18.01.2017, майно продане за 15045091,92 грн., в тому числі за лотом №1 - 1059018,43 грн., за лотом №2 - 13986073,49 грн.

За результатами проведених 13.01.2017 аукціонів з продажу рухомого майна боржника, ліквідатор та переможець аукціону - ТОВ «Еталон-консалтинг» уклали відповідні договори купівлі-продажу (т. 3, а.с. 85-192), а на нерухоме майно були оформлені свідоцтва про право власності, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 3, а.с. 193-218).

Статтею 57 Закону про банкрутство передбачено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати: 1) оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна; 2) експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації; 3) оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Таким чином , право на рецензування звітів про оцінку майна надається особам, які працюють у органах визначених ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Статтею 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено перелік суб'єктів оціночної діяльності, а саме: суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Таким чином, здійснення оціночної діяльності та рецензування оцінки майна можливе виключно суб'єктами оціночної діяльності.

Заявник надав до суду копії рецензій та листів - відгуків Експертної ради Асоціації спеціалістів банківської оцінки України на рецензію, складену членом АСБОУ від 25.10.2016 року № 25-10-16/6 та №25-10-16/7.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" експертні ради саморегулівних організацій можуть надавати рецензії на звіти про оцінку майна, виконану членами цих організацій.

Тобто, член саморегулівної організації вже надав рецензію, а експертна рада розглядала не звіт про оцінку майна, виконаний членом саморегулівної організації, а рецензію на звіт, виконаний іншою особою.

Крім того, ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (як і іншими законодавчими актами з питань оцінки майна та майнових прав) не встановлено можливість чи необхідність підтвердження рецензії на звіт про оцінку майна.

Отже, Банком не надані належні та допустимі докази на підтвердження неправомірності (чи неправильності) висновків, викладених у звітах про незалежну оцінку майна ПАТ "Київський ювелірний завод", наданих ліквідатором цього підприємства. Крім того, досліджуючи аналогічні твердження заявника під час оскарження ухвали про надання згоди на продаж майна в апеляційному порядку, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 не встановлено недостовірності оцінки майна банкрута, або заниження оцінки майна при підготовці до аукціону з продажу майна боржника.

Щодо доводів скаржників про проведення аукціону всупереч вимог судових рішень про заборону ліквідатору вживати заходи з продажу майна боржника та про накладення арештів на майно боржника слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 заборонено вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження майна ПАТ "Київський ювелірний завод".

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2552цс16 від 18.01.2017, той факт, що встановлені ухвалою суду про забезпечення позову обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.

Ліквідатор, як особа, яка у відповідності до ст. 44 Закону про банкрутство є замовником проведення аукціону з продажу активів банкрута не був присутній при постановленні ухвали Київським апеляційним господарським судом про заборону проведення аукціону від 10.01.2017.

Докази на підтвердження доведення вказаного судового рішення до відома ліквідатора до дати проведення спірних аукціонів матеріали справи не містять, враховуючи, що повний текст такого судового рішення був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 25.01.2017.

Також, ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2016 було накладено арешт на майно боржника, при цьому заборон на організацію чи проведення аукціону з продажу даного майна суд не встановлював.

Згодом, ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 20.01.2017 та від 23.01.2017 скасовані арешти майна боржника.

Після скасування арештів 23.01.2017 була проведена державна реєстрація відчуження права власності майна ПАТ "Київський ювелірний завод" за результатами спірного аукціону та укладених відповідних договорів купівлі-продажу.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

При розгляді вимог про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута необхідно встановити чи мало місце порушення норм законодавства при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" включені окремо до реєстру вимог кредиторів та відповідно до ст. 42 Закону про банкрутство підлягають задоволенню окремо за рахунок продажу заставного майна, на підставі:

договору застави №151307Z152 від 10.12.2007, згідно якого в заставу передаються товари в обороті у вигляді незавершеного виробництва золота, сировини - дорогоцінних вставок та готової продукції; незавершене виробництво золота; сировина - дорогоцінні вставки (згідно таблиці 3 1 до Договору); Готова продукція (згідно Таблиці 2 Договору);

договору застави № 151308Z159 від 30.12.2008,згідно якого в заставу передаються товари в обороті у вигляді ювелірних виробів (згідно Таблиці 1 до Договору);

іпотечного договору № 151307Z150 від 10.12.2007, у відповідності до якого в іпотеку було передано нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, а саме: нежилий будинок (літера Б) - виробничий корпус з вбудованими побутовими приміщеннями загальною площею 3440,30 кв. м; нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 19, а саме: нежиле приміщення - магазин (в літері А), загальною площею 360,10 кв. м, яке складається з нежилого приміщення № 88 1-го поверху);

іпотечного договору № 151309Z3 від 08.01.2009, у відповідності до якого в іпотеку було передано нерухоме майно - нежилі приміщення (в літ А), площею 544,00 кв. м, що складають 35/100 частин від нежитлових приміщень в будинку, загальною площею 1546,30 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд 79/4, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 48а); нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 48в); нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 48г).

За результатами спірного аукціону Банку перераховано вартість реалізованого заставного майна в сумі 24 644 154,00грн., тобто на переконання колегії суддів права та охоронювані законом інтереси заставного кредитора не порушені, а відтак не потребують захисту чи відновлення.

При цьому колегія суддів вважає помилковим та таким, що прямо суперечить статті 55 Закону про банкрутство висновок суду першої інстанції про те, що обраний Банком спосіб судового захисту у вигляді визнання недійсним результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Київський-ювелірний завод" частинами, який відбувся 13.01.2017 (у відповідності з публікаціями № 38373, 38374), у розумінні положень Конвенції про захист прав і основоположних свобод не може вважатися "ефективним", оскільки такий спосіб ніяким чином не забезпечує відновлення прав позивача.

Вказаною нормою спеціального Закону прямо передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.

Втім, в даному випадку, Банк не надав докази на підтвердження проведення спірних аукціонів з порушенням вимог закону, як на етапі підготовки так і під час його проведення у зв'язку з чим відсутні підстави констатувати порушення будь-яких прав заставного кредитора, оскільки за результатами аукціону була сформована дійсна справедлива вартість майна банкрута, в тому числі і заставного.

Оскільки під час розгляду справи не встановлені порушення порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржника, які відбулись 13.01.2017, не доведені скаржниками у апеляційних скаргах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів аукціонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Одночасно слід зазначити, що згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як було встановлено вище, суд першої інстанції на основі зібраних у справі доказів дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання результатів спірних аукціонів з продажу майна банкрута недійсними, у зв'язку з чим відхиляються посилання скаржників на порушення норм матеріального права, а відтак належить визнати відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду від 18.04.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг та залишення без змін оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у даній справі.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржників в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх. № 09.1-04.1/2962/18 від 17.05.2018) залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. № 09.1-04.1/2960/18 від 17.05.2018) залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі № 910/24550/13 про відмову Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в задоволенні заяви про визнання результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Київський ювелірний завод" частинами, який відбувся 13.01.2017, залишити без змін.

4. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 9600,00 грн. та Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" в сумі 1762,00 грн.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко