У Х В А Л А

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 522/2110/15-ц

Провадження № 14-247цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Івент Менеджмент Груп», треті особи: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство в м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, уточнивши його 20 травня 2015 року, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Івент МенеджментГруп» (далі - ТОВ «Івент Менеджмент Груп»), треті особи: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство у м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати її у відповідному реєстрі. На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_3 отримала державний акт серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси. Під час нового розгляду справи ухвалою Приморського районного суду від 08 червня 2010 року позов залишено без розгляду. При проведенні перевірки стало відомо, що спірна земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 30 жовтня 2010 року на користь ОСОБА_4, яка, у свою чергу, внесла зазначену земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «Івент Менеджмент Груп». Останнє 31 травня 2014 року отримало свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку. Позивач вважає, що ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку без належних правових підстав, оскільки рішення суду, на виконання якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку скасовано, відповідно ОСОБА_3 не мала права відчужувати спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_4, а та розпоряджатися нею шляхом передачі до статутного капіталу ТОВ «Івент Менеджмент Груп».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року залишено без змін.

У грудні 2017 року заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року з передбачених пунктами 1,4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції чинній на час подання заяви) підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено у новій редакції, у зв'язку із чим заяву передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (підпункт 1 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу).

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 360? ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення із заявою) якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд керувався тим, що на підтвердження підстав подання заяви про перегляд судових рішень додано постанови Вищого господарського суду України та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постанови Верховного Суду України, тому цивільна справа за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд судових рішень згідно з правилами, що діяли на момент її подання, підлягала розгляду на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, справу слід розглядати в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо процесуального порядку розгляду їх справи шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Ураховуючи наведене та керуючись частиною тринадцятою статті 7, підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII), частиною другою статті 360? ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень), Велика Палата

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Івент Менеджмент Груп», треті особи: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство в м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 4 липня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська