Справа № 442/7660/14-ц                        Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/1570/18                Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Львів

Справа № 442/7660/14-ц      

Провадження № 22-ц/783/1570/18  

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, постановлену у м. Дрогобичі 9 жовтня 2014 року (суддя Івасівка А.П.)

у справі

за поданням державного виконавця Фурдига В.О., погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

встановила:

Старший Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 -керівника ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич. В обґрунтування подання посилається на те, що на виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-7/11, виданого 16 червня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич на користь ОСОБА_4 вартості витрат на приведення земельної ділянки до попереднього стану, в якому вона знаходилась до знищення, відповідно до висновку земельно-технічної експертизи, в розмірі 463 412 грн.; моральної шкоди в розмірі 10  000 грн. та витрат за проведення експертизи в розмірі 3349 грн.; ВП №44182723 з виконання виконавчого листа №2-7/11, виданого 8 липня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов»язання ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич розібрати кам»яну стіну по всій довжині ділянки з будинком. Керівником такого підприємства являється ОСОБА_5 Боржником добровільно вимоги виконавчого документу не виконуються.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 9 жовтня 2014 року задоволено подання державного виконавця Фурдига В.О., погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Постановлено тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, №2-7/11 (провадження №2/442/1/2014).

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2,посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та відмовити в задоволенні подання. Зазначає, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 громади Української православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського в м. Дрогобичі, з участю третіх осіб: Дрогобицької міської ради, Дрогобицького міського управління Держкомзему України, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди. Зобов»язано відповідача розібрати кам»яну стіну по всій довжині ділянки з будинком. Стягнуто з відповідача у користь позивача 463412 гривень вартості витрат на приведення земельної ділянки до попереднього стану, в якому вона знаходилась до знищення, відповідно до висновку земельно-технічної експертизи; стягнуто з відповідача в користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та витрати на проведення експертиз в розмірі 3349 грн. Вирішено питання судових витрат. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського в м. Дрогобичі задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2014 року в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич на користь позивача вартості витрат на приведення земельної ділянки до попереднього стану, в якому вона знаходилась до знищення, відповідно до висновку земельно-технічної експертизи, в розмірі 463 412 грн., скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич в користь ОСОБА_4 350 526 грн. вартості відновлювальних робіт по приведенню належної йому на праві власності земельної ділянки на вулиці Трускавецькій, 58 у м.Дрогобич Львівської області у придатний для використання стан. У задоволенні вимоги про відшкодування вартості знесеного будинку на земельній ділянці відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Стверджує, що на час постановлення оскаржуваної ухвали рішення суду першої інстанції не вступило у законну силу, було оскаржено в апеляційному порядку. Зазначає, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судового рішення, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов»язання, покладеного на нього судовим рішенням, на момент звернення державного виконавця з таким поданням.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст.313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в»їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють невиконані зобов»язання до виконання зобов»язань або розв»язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов»язання заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов»язань, покладених на нього судовим рішенням-до виконання зобов»язань.

Встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ перебуває виконавчий лист №2-7/11, виданий 16 червня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич на користь ОСОБА_4 вартості витрат на приведення земельної ділянки до попереднього стану, в якому вона знаходилась до знищення, відповідно до висновку земельно-технічної експертизи в розмірі 463 412 грн., моральної шкоди в розмірі 10  000 грн. та витрат за проведення експертизи в розмірі 3349 грн. з приводу чого 28 липня 2014 року відкрито виконавче провадження, надано термін для добровільно виконання рішення суду (до 3 серпня 2014 року).

Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції 28 липня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП №44182723 з виконання виконавчого листа №2-7/11, виданого 8 липня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов»язання ОСОБА_3 громади Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич розібрати кам»яну стіну по всій довжині ділянки з будинком. Надано можливість добровільно виконати рішення суду в термін до 3 серпня 2014 року.

З матеріалів справи, а саме з поштового повідомлення про вручення вбачається, що 12 серпня 2014 року, ОСОБА_3 громаді Української Православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич, вручено поштове відправлення ВДВС Дрогобицького МРУЮ з вищевказаними ухвалами про відкриття виконавчого провадження.

Встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили, не виконується.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, станом на 9 жовтня 2014 року фактичне управління ОСОБА_3 громадою Української православної церкви ім. Преподобного Іова Почаївського м. Дрогобич здійснює парох ОСОБА_2, як керівник.

Згідно п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобовязання.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов»язання заходів визначається судом.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що державним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій, та надано суду докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов»язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання, зокрема направлено ВДВС на адресу боржника виклику-попередження, 8 серпня 2014 року винесено постанову про арешт коштів боржника, на виконання якої ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК» повідомлено про те, що 13 серпня 2014 року залишок коштів на відповідних рахунках боржника 2 грн., згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна в порядку державних виконавців станом на 1 жовтня 2014 року відсутні відомості про наявність нерухомого майна, згідно даних МРЕВ станом на 3 вересня 2014 року відсутні дані про рухоме майно; згідно даних державної прикордонної служби України ОСОБА_2 періодично, зокрема у 2014 році здійснював виїзд за кордон. Дії державного виконавця з приводу виконання судового рішення не оскаржені, з заявами про неможливість виконання рішення суду боржник не звертався.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм процесуального права.

Керуючись: п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,-

                                      п о с т а н о в и л а:

Залишити ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 9 жовтня 2014 рокубез змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 19 червня 2018 року.

Головуючий

Судді