КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 2-241-08

Провадження № 22-ц/792/14/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

       ОСОБА_1 (суддя-доповідач),  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                секретар судового засідання Задвірний В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області в складі судді Демчука П.В. від 18 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права на спадкування та зміну черговості права на спадкування.

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В лютому 2008 року ОСОБА_8, звертаючись до суду з цим позовом до ОСОБА_7, вказувала, що 05.08.2007 року помер ОСОБА_9, після його смерті відкрилася спадщина на майно. Вона тривалий час проживала з ним однією сім’єю, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах. Позивачка прожила із спадкодавцем однією сім’єю більше 5 років до дня відкриття спадщини, тому вважала, що є спадкоємцем четвертої черги та має право на спадкування за законом. ОСОБА_9 тривалий час хворів, потребував сторонньої допомоги і позивачка як його дружина надавала йому допомогу усі роки. Тому просила суд визнати за нею право на спадкування разом із відповідачкою, яка є спадкоємцем першої черги за законом.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.04.2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_8 право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9, який помер 05.04.2007 року.

ОСОБА_4, яка не брала участь у справі, подала на вказане рішення апеляційну скаргу, оскільки, на її думку, суд вирішив питання про її права та обов'язки. Вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що вона є донькою ОСОБА_9, який помер 05.08.2007 року і спадкоємцем першої черги за законом, проте не була залучена до справи, не була повідомлена про її розгляд. Половина спадкового майна, що не охоплена заповітом спадкодавця, підлягала спадкуванню спадкоємцями за законом першої черги – дружиною спадкодавця ОСОБА_10, та дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які у встановленому порядку зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Судом не враховано, що ОСОБА_9 та мати апелянтки ОСОБА_10 перебували у зареєстрованому шлюбі до дня його смерті. Не враховано, що позивачем не надано допустимих доказів існування обставин, що є підставою для зміни черговості спадкування.

В засідання апеляційного суду апелянт, відповідач не з’явилися, письмовими заявами підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Правонаступники ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 292 ЦПК України в редакції на час подачі апеляційної скарги  сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналогічну норму містить частина 1 статті 352 ЦПК України у чинній редакції.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.04.2008 року, апелянт посилалася на порушення її права на спадкування майна після смерті її батька ОСОБА_9 як спадкоємиці першої черги за законом, що прийняла спадщину.

Так, за змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1223 ЦК України  право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1245 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України  спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Встановлено, що ОСОБА_9 помер 05.08.2007 року в с. Михнів Ізяславського району.

Апелянт ОСОБА_4 та відповідач у справі ОСОБА_7 є дітьми спадкодавця, останній також на час смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10.

За змістом ч. 1 ст. 1261 ЦК України вказані особи є його спадкоємцями першої черги за законом.

10.06.2004 року ОСОБА_9 склав заповіт, за яким ? частину усього майна, що буде належати йому на день смерті, заповів доньці ОСОБА_7

Отже, за змістом ст. 1245 ЦК інша половина спадщини, що не охоплена заповітом, підлягала спадкуванню спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 5/2008 до майна померлого ОСОБА_9, заведеної Ізяславською державною нотаріальною конторою, спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняла у встановлений строк ОСОБА_7

ОСОБА_8, що одержала право на спадкування із спадкоємцями першої черги за законом на підставі оскаржуваного рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.04.2008 року, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки згідно довідки виконкому Михнівської сільської ради постійно проживала із спадкодавцем на час його смерті по вул. Миру, 27 в с. Михнів.

ОСОБА_10 на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини подала до Ізяславської держнотконтори 31.12.2009 року, поза встановленим строком на прийняття спадщини.

18.10.2015 року ОСОБА_10 померла.

ОСОБА_4 також на час відкриття спадщини не була зареєстрована і не проживала постійно із спадкодавцем, а мешкала у іншому населеному пункті. Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_4 подала лише 22.08.2017 року (поза межами 6-місячного строку, встановленого законом), під час розгляду вказаної справи в апеляційному порядку.

Заяви ОСОБА_7 про надання згоди на отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_10 та ОСОБА_4, які пропустили строк для прийняття спадщини не мають юридичних наслідків, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу лише за письмовою згодою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину. Проте спадкоємець ОСОБА_8, яка прийняла спадщину, не давала письмову згоду на подачу заяви про прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_10 поза межами встановленого строку.

Колегія суддів також констатує, що ОСОБА_4 впродовж більш як 9 років з часу спливу строку для прийняття спадщини після смерті батька не зверталася до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України лише спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Отже, апелянт ОСОБА_4 не здійснила право на спадкування після смерті ОСОБА_9, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подала заяву про прийняття спадщини, і відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла її.

Відтак, ухвалюючи 18.03.2008 року рішення, суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов’язки апелянтки, оскільки вона не володіла жодним правом на спадкове майно ОСОБА_9

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

Отже, з врахуванням наведеного апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

        Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права на спадкування та зміну черговості права на спадкування.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 22 червня 2018 року.        

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_11 Провадження № 22-ц/792/14/18

Доповідач: Грох Л.М.                                         Категорія: 39